7 вересня православні християни згадують одразу двох великих подвижників — апостола Варфоломія та апостола Тита Критського. Обидва залишили глибокий слід в історії Церкви, однак у народній пам’яті цей день набув особливого відтінку, пов’язаного з початком осені та численними прикметами.
Апостол Варфоломій: життя і перекази
Апостол Варфоломій, якого також називали Нафанаїлом, був одним із найближчих учнів Ісуса Христа. В Євангеліях він згадується поруч з апостолом Филипом — саме той привів його до Спасителя. За переданням, Варфоломій походив із Кани Галілейської й став одним із перших послідовників Господа. Його знаменита фраза: «Хіба з Назарета може бути щось добре?» — стала символом щирості та прямоти характеру.
Після Вознесіння Христа апостол Варфоломій ревно проповідував. За переказами, він побував у Малій Азії, Індії та Вірменії, де зцілював людей і навертав їх до віри. Особливо значущою стала його місія у Вірменії: разом з апостолом Фаддеєм він вважається засновником Вірменської Церкви.
Закінчив життя Варфоломій мученицькою смертю: його розіп’яли вниз головою і відсікли голову мечем. Саме тому на іконах святого часто зображують із ножем у руках. Його святі мощі шанують у різних куточках світу — у Римі, на Афоні, у Вірменії та навіть у Баку. Християни вірять, що й сьогодні він допомагає тим, хто звертається до нього з молитвою.
Народні традиції та прикмети дня
Разом із пам’яттю апостола Варфоломія Церква цього дня шанує і апостола Тита Критського — учня святого апостола Павла. У народному календарі 7 вересня отримало назви Тит Листопадник або Тит Грибник. Вважалося, що саме з цього дня починається справжній осінній листопад і пора збору грибів. Недарма казали: «Святий Тит — останній гриб ростить».
На Русі у цей день дотримувались певного укладу. Зранку йшли до храму, а потім займалися господарством: чоловіки працювали на городі, жінки пекли пироги з грибами, а старші люди вирушали в ліс по дари природи. На столі обов’язково мали бути грибні страви — юшка, печеня чи солоні грузді.
У цей час спостерігали й за прикметами. Якщо після обіду йшов дощ — казали, що й наступний день буде дощовим. Великий врожай грибів віщував сувору й довгу зиму, а густа листва на деревах — теплу та м’яку. Сни, що наснилися на Тита, вважалися віщими, але розповідати їх нікому не радили.
Окреме місце посідали й очищувальні звичаї. Вірили, що баня цього дня змиває не лише втому, а й душевні тривоги, а ранкове вмивання водою зі сріблом надає сили й захищає від недуг.
Заборони 7 вересня
Народна традиція суворо визначала, чого не можна робити цього дня.
🚫 Не брали дітей до лісу. Існувало повір’я, що в цей час лісовики особливо активні й можуть завести малечу.
🚫 Не зверталися до знахарів. Будь-яке лікування в цей день вважалося небезпечним і могло накликати зурочення.
🚫 Не дзвеніли монетами. Казали, що це притягне бідність у дім.
🚫 Не сварилися й не лаялися. Бо лайка могла обернутися хворобами та нещастями.
🚫 Не бралися за ремонт. Усе зроблене цього дня швидко псувалося.
🚫 Не торкалися мухоморів. Вважалося, що це віщує грошові втрати й сімейні негаразди.
Загалом 7 вересня вважався днем підготовки до осені та зими. Радили присвятити його молитві, домашнім справам і турботі про близьких.
