«Просіть — і дано буде вам», — сказав Господь. Але чому ж наші молитви не завжди здійснюються? Давайте розберемося у причинах, чому не всі прохання отримують відповідь.
Приклади з життя
Святий Паїсій Святогорець розповідав історію про подружжя, яке благало Бога про зцілення тяжкохворого сина. І дитина справді одужала. Але коли виріс, став грубим і жив так, що батькам було боляче на це дивитися. Вони зрозуміли: вимолили не те, що потрібно, бо не спитали передусім волі Божої.
Ще один приклад — мати декабриста Рилєєва. Коли її дитина була немічною, вона благала Бога зберегти йому життя. Господь дав їй вибір: дитина або помре немовлям, або його чекатиме важка доля. Мати обрала друге. І коли син ішов на ешафот, вона вже не молилася — бо знала: одного разу Господь уже відповів їй.
Чому Бог не завжди виконує прохання
Часто шлях у Царство Небесне пролягає через хвороби, страждання й скорботи. Просити Господа забрати їх — означає просити забрати і той шлях, що веде нас до спасіння. Тому найправильніші слова в молитві:
«Господи, нехай буде воля Твоя. Ти знаєш краще, що кому корисне».
Господь знає наші потреби ще до того, як ми їх вимовимо.
Я сама пережила випадок у сім’ї: новонароджена дитина місяць боролася між життям і смертю. Ми молилися щиро, але врешті сказали: «Господи, нехай буде воля Твоя: хочеш — залиш, хочеш — забери». І саме тоді малюк почав одужувати.
Але головна мета молитви не в тому, щоб отримати бажане, а в тому, щоб шукати Царства Божого і правди Його. Бо не все, чого ми прагнемо, дійсно корисне для нашого спасіння.
Молитва в світлі Святого Письма
Апостол Павло казав, що ми не завжди знаємо, про що й як маємо молитися, але Дух Святий Сам веде нас. Наші уявлення про благо бувають помилковими. Так, найбільше зло в історії людства — розп’яття Сина Божого — стало найбільшим благом для світу.
Бог не завжди виконує наші прохання, бо діє, поважаючи свободу людини. Він не змінив Іуду — не через брак сили, а через те, що людина зробила свій вибір. Є речі, які неможливо уникнути, як Христос не уникнув Хреста, а прийняв його.
Випробування і духовний ріст
Труднощі, що приходять у наше життя, можуть стати джерелом духовного зростання. Якщо ми сприймаємо їх як шанс змінитися, вони принесуть користь. Якщо ж як несправедливість і біду — тоді вони тягарем давитимуть нас.
Церква наголошує: просити лише про «зовнішнє» не завжди правильно. Наприклад, жінка хотіла позбавити чоловіка від пияцтва через «кодування». Коли він почав гуляти, вона передумала й навіть пошкодувала. Але проблема не зникла, бо не було зміни серця. Господь ніколи не діє поверхнево — Його мета завжди полягає у спасінні душі.
Як правильно просити в молитві?
Не «Господи, дай мені саме це», а:
«Господи, допоможи мені. Даруй те, що Ти Сам вважаєш потрібним. Навчи мене виконувати Твою волю».
І головне — більше дякувати, ніж просити. Бо все, що ми отримуємо, дається нам не стільки за нашими словами, скільки за милістю Божою.
Чим більше ми довіряємо Господу, проявляючи смирення і готовність прийняти Його волю, тим ясніше розуміємо, про що слід молитися. І тим більше отримуємо — не за людською логікою, а за Його любов’ю.
Любі брати і сестри, нехай Господь дарує вам мир і віру.
Хай береже вас Господь! ✝️
