«Господи, Ісусе Христе, помилуй нас!» — і ваші вчинки та поведінка стануть правильними. Саме так діє Ісусова молитва.
Цьому вчив своїх духовних чад старець Йосиф Ісихаст у XX столітті. Він наставляв молодих монахів двом правилам: молитві та мовчанню. Перше — просвітлює, друге — оберігає від пустослів’я. Якщо монах цього не засвоїв — він ще не монах.
У Ісусовій молитві, як і в будь-якій іншій, можна замінити «я» на «ми». Так само можна вживати жіночий рід замість чоловічого — Господь цього не засудить. Адже й у молитві «Отче наш» ми звертаємось до Бога як до «нашого Отця», а не «мій Отче». І хліб «наш», а не «мій», «дай нам», а не «мені», «прости нам», а не «мені». Саме така молитва угодна Богові.
Важливо промовляти: «Господи, Ісусе Христе» — на вдиху, а «помилуй мя» — на видиху. І не лише просити, а й дякувати: можна своїми словами, можна молитвою, навіть у формі вірша.
Це буде правильно й корисно для душі — завжди взивати до Господа про допомогу, просити, щоб Він укріпив і захистив, своєю благодаттю покрив і благословив усі добрі дороги життя.
І мирянам ця молитва допомагає. Вона відвертає від марноти, «збирає» людину, робить її цілісною і зосередженою. Навіть коли працюєш, їдеш чи відпочиваєш — думки поступово повертаються до внутрішнього, до Бога.
Старець радив початківцям молитися вголос. Бо від Ісусової молитви освячується навіть повітря. Усе довкола змінюється, а біси тремтять.
Молитва Ісусова творить неймовірне. Один із учнів старця, майбутній архімандрит Єфрем, скаржився, що від безперервної молитви в нього боліло горло й серце, язик і рот були в ранах. Та старець підбадьорював його: «Якщо не буде болю — не буде й плоду молитви. Терпи, не відступай. Ця молитва завжди спасе й просвітить».
Згодом ум перестає розсіюватися, і серце наповнюється Ісусовим Ім’ям. Хто не залишить Ісусової молитви, той здобуде мир у серці й перемогу над пристрастями.
Та молитва не відміняє ні Сповіді, ні Причастя, ні добрих справ. Вона підсилює їх і відкриває нову глибину духовного життя.
Ісусова молитва здатна «гори звернути» й душу просвітити. Один брат так щиро творив її, що Господь дарував йому бачення райських красот: спів птахів, квітучі дерева, зелені луки — усе звіщало про велич Творця.
Сучасні священники теж наголошують: ця молитва дана всім — і монахам, і мирянам. Вона з’єднує людину з Христом будь-де: у метро, на роботі, вдома чи серед ворогів. Вона є «золотою ниткою», що пов’язує душу зі Спасителем.
Молитва захищає від відчаю, від гріховних думок, від марноти. Як котел, нагрітий вогнем, не приймає на себе жодної скверни, так і душа, зігріта молитвою, стає недоступною для демонів. А коли молитва згасає — душа холоне й піддається спокусам.
Тому перевірте самі: коли важко, коли помисли гнітять — варто лише промовити Ісусову молитву, і серце поступово заспокоїться. Навіть ваша зовнішність і поведінка зміняться на краще.
Ось як діє Ісусова молитва. Моліться — і будете почуті. Бо православна молитва справді творить чудеса!
