Впродовж усієї історії людства завжди існували вороги, які злобою, наклепами та іншими недобрими вчинками намагалися завдати шкоди іншим. Такими людьми часто оволодіває нечиста сила, і саме через них вона чинить свої чорні, підлі справи. Ті, хто стає нашими ворогами і приносить нам зло, насправді — одержимі темними силами. Це відбувається тому, що в певний момент вони відвертаються від Бога, забувають Його заповіді, впадають у гординю і перестають боятися Божого покарання. І тоді нечисть починає діяти через них.
Саме про таких людей цар Давид написав Псалом 108 «Відплата ворогам», у якому висловив усі свої почуття щодо тих, хто його ненавидів і переслідував.
Псалом 108 — про покарання ворогів, наклепників, переслідувачів і кривдників
Тисячі років тому брат ішов на брата, вирували міжусобиці, а вбивство ворога вважалося почесним. Життя майбутнього царя Ізраїлю Давида теж ніколи не було легким. У нього не раз була можливість посісти престол царя Саула — свого попередника. Якби Давид прагнув лише влади, він міг би вбити Саула і стати царем набагато раніше. Але жодного разу Давид не підняв руки на Саула, навіть тоді, коли Саул переслідував його і жадав його смерті.
Давид навіть відрізав край одежі царя Саула й пізніше показав її йому як знак: «Я міг тебе вбити, але не зробив цього».
Зміст псалма
Псалом 108 написаний від імені людини, яка бажає передати своїх ворогів на Божий Суд. Спершу псалмопівець звертається до Бога зі скаргою на своїх кривдників і переслідувачів. Потім іде перелік кар і бід, які він закликає Господа послати на їхні голови та нащадків.
У християнській традиції цей псалом трактується як пророцтво, звернене до Іуди Іскаріота та інших винуватців розп’яття Христа. На початку Давид говорить про те, що безпідставно зненавиджений і переслідуваний злими людьми, які звели на нього наклеп. Він був милосердним до них, але отримав відплату злом.
Від 6-го до 20-го вірша Давид перелічує найжорстокіші кари, які тільки можна уявити для своїх ворогів. Наступні 11 віршів — це молитви про захист і торжество справедливості. Давид прагне, щоб його переслідувачі усвідомили свою нікчемність перед Богом, Який виявив милість до приниженого і зневаженого псалмопівця.
Головний сенс 108-го псалма — укріплення віри у Спасителя, як Захисника пригноблених, знедолених і стражденних.
Жорстка форма молитви
У Новому Завіті Ісус Христос закликає до любові й милосердя навіть до ворогів. Але Псалом 108 був написаний майже за десять століть до Різдва Христового. Цар Давид вважався помазаником Божим, а народ Ізраїлю — Божим Обранцем. Саме тому ця молитва має таку сувору і рідкісну форму. В православ’ї вона розглядається як пророцтво, що здійснилося в долі Іуди та Ізраїлю.
Важливо пам’ятати
Псалом 108 — це не магічний обряд помсти, а пророча молитва про покарання ворогів Ісуса Христа. Варто розуміти, що дрібні сварки й непорозуміння трапляються постійно — і вони не є причиною для читання цього псалма.
Цей псалом читають, коли людина постійно чинить зло, переслідує, ображає, зневажає, коли не бажає мирно вирішити конфлікт навіть після вмовлянь і порад священника.
Перед прочитанням Псалма 108 необхідно заспокоїтися та помолитися «Отче наш». Пам’ятайте: лише Господь вирішує, хто заслуговує на покарання і яким воно буде. Наше завдання — довірити це Йому.
Текст Псалому 108:
1. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
2. бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
3. І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
4. обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5. вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
6. Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
7. Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8. Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9. Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
10. І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11. Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
12. Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
13. Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім’я їхнє!
14. Беззаконня батьків його хай пам’ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15. Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам’ять,
16. ворог бо не пам’ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
17. Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18. Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
19. Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
20. Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21. А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
22. бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!…
23. Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
24. Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
25. і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають…
26. Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27. І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
28. Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
29. Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
31. бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
(Псалми 108:1-31)
