Людино, не втрачай свій внутрішній мир ні за що на цьому світі. Будь-якою ціною збережи свій внутрішній мир. Примирись сам із собою, і тоді з тобою примиряться і небо, і земля.
Якщо здобудеш тишу свого серця, ти здобудеш тишу самої вічності, у якій перебуває Господь.
Коли людина зустрічається віч-на-віч із Господом, то їй уже не потрібні відповіді на її численні питання, бо те, що наповнить її до самих глибин, і є найкраща відповідь, яку може дати лише Господь – повнота Його благодаті.
Щоб здобути повноту творчої, життєдайної, перетворюючої благодаті, нам потрібно увійти в стан спокою. Серце, сповнене тиші – найкраще місце для молитви, розмови з Богом.
Молитва:
Господи, дякую Тобі за цей день. І прошу у Тебе тиші і спокою. Щоб уся суєта, тривоги, хвилювання відійшли зараз із мого життя і мого серця. Щоб тихе світло Твоєї присутності осяяло моє життя, кожен мій день. Щоб моя душа заспокоїлася в Твоїй присутності.
Господи, огорни мене Твоєю любов’ю і турботою. Видали всі сумніви та невизначеність із простору мого життя. Прямо зараз я хочу знати і відчувати одне – Ти зі мною, я під Твоєю охороною, і ніщо й ніхто не зашкодить мені, не зіб’є мене з пантелику.
Спокій моїх думок, гармонія того, що створено Тобою для мене в просторі Промислу, змінюють моє життя, змінюють мене. Я вдячний за те, що відкриваю всередині свого серця зараз – благодать Твоєї безумовної та постійної присутності. Твій тихий голос звучить усередині мого серця і завжди дає мені відповіді, вказує шляхи, застерігає і надихає.
У тиші Ти зустрічаєшся з моєю душею і серцем. Наповни їх спокоєм, надією, прийняттям і добротою, гармонією. Моя подяка Тобі не знає меж. Ти даруєш час відпочинку серед життєвих бур, праць, метушні. Це безцінний час із Тобою. Нехай моє серце буде постійно в такому спокої, наповнене Твоєю любов’ю. Відтепер і назавжди. Амінь.
