Як правильно реагувати, коли тобі говорять погане, принижують та ображають?


Вчора ввечері дружина привела до нас додому сусідку з донькою 5-6 років. Молода жінка невтішно плакала, а малеча заспокоювала її. Обидві втекли від глави сімейства, що розбушувався.

За словами сусідки, чоловік дуже запальна, але відхідлива людина. Її та доньку любить без пам’яті. І вони свого папку теж. Але за мовою чоловік не стежить – це правда. Ні, він не ображає – до такого, на щастя, ще жодного разу не доходило. Але словами б’є, як батогом, боляче і незаслужено.

Слово за слово – розмовляли. І з’ясувалося, що Ганна – так звати сусідку – теж полін у сімейне багаття підсипає. Чоловіку не поступається, сперечається, доводить, що має рацію…

Слухав я, слухав і думаю: «Ех, молодо, зелено!». Усі сім’ї через таке проходять. У нас як то кажуть? «Мили лаються – тільки тішаться». Але, як життя показує, до певного часу. Якщо хтось із двох не виявить мудрості, терпіння та смирення – щастя та розуміння у такій сім’ї ніколи не буде.

Притча про чарівну воду
Подружжя прожило разом у коханні та злагоді багато років. І раптом на старості років щодня стали сваритися. А в сусідній хаті – тиша, гладь та Божа благодать! І подружжя, як два голубки!

Як так у них виходить? – замислився дід. – Мабуть, секрет якийсь знають!». І відправив бабу свою до сусідів розвідати, що до чого.
Та приходить якраз до пирігів. Поїла, чаю попила і додому зазбиралася. І тут сусідка запитує: мовляв, навіщо приходила, Мотроно? Та й виклала, як на духу про своє лихо з дідом.

– Не переживай! – каже сусідка. – Я твоєму горю допоможу. Ось тобі пляшечка з чарівною водою. Як захочеш заперечити дідові – набирай воду до рота. І можеш бути впевнена – жодних розбратів між вами більше не буде!

Так Мотрона і зробила. Тільки дід підвищив голос – набрала до рота води та мовчить! Здивований чоловік знову зробив спробу. І вона знову трюк із водою повторила.

З того часу в їхньому будинку запанував спокій. А самі вони стали такими, як у молоді роки – тими, хто любить і все розуміє.

Архімандрит Амвросій: “Треба себе виховувати. Бо хтось щось сказав, і ми не можемо заспокоїтися доти, поки не висловимо ближньому все, що думаємо про нього”.

Мовчання золото
Те саме відбувається з нами, людьми, в будь-якому місці – на роботі, в магазині, у транспорті, на вулиці. Та де завгодно! І ми завжди маємо бути готовими до того, що знайдуться охочі зірвати на нас поганий настрій, поскандалити, принизити і навіть образити.

Так, чарівну воду нам із вами ніхто не дасть. Зате почитайте, як міркує про подібні випадки архімандрит Амвросій:
– Не треба говорити погане, якщо вас образили. Просто подумайте про себе: «Це мені Господь дав змогу зміцнитись у терпінні, щоб душа заспокоїлася». І душа наша заспокоїться.

Треба себе виховувати. А то хтось щось сказав, і ми не можемо заспокоїтись доти, доки не висловимо ближньому все, що думаємо про нього. Така душа ніколи не отримає миру та спокою. Християнин, якщо бачить навколо якісь недоліки, намагається все покрити коханням. Нікому не розказує, бруд нікуди не розносить. Він згладжує і покриває чужі гріхи для того, щоб людина не озлоблювалася, а виправлялася.

Сказано у святих отців: «Покрий гріх твого брата, і Господь твої покриє». А є такий сорт людей, які, якщо щось помітять, одразу це намагаються рознести іншим людям, іншим душам.

Людина в цей час підносить себе: «Яка я мудра! Все знаю, і так не роблю». А це є неохайність душі. Християнин має бути миротворцем, усім нести лише мир та любов.

– Не роби помилку, не намагайся когось виправити. Це величезна помилка у шлюбі. Як і в чернецтві.

Коли приходиш до монастиря, тобі не дано виправляти монастир, це недозволено, тобі не можна виправляти старця чи братію. У монастирі виправляєшся ти, а не ти виправляєш когось чи весь монастир.

З тієї самої хвилини, як ти подумаєш: «А ти знаєш, цьому старцеві і братам треба б стати ввічливішими, добрішими, чемнішими!», — ти вже втратив усе і одного разу звідти підеш.

І з того самого моменту, коли ти захочеш у шлюбі зробити іншого таким, яким хочеться тобі, станеться одне з двох: або ти його з’їси, якщо вона надто добра, слабохарактерна і просто м’яка людина, — вона буде пригнічена тобою, і все, ти її «з’їв»; або, якщо вона не така, у вас щодня будуть конфлікти.

У шлюбі виправляють себе і лише себе. Тут відбувається те, про що говорять батьки: ти правильно настроїшся до іншого, і якщо інший не змінюється, ти змінишся. Ти сам знайдеш, як ставитись до іншого, якщо він ніяк не може зрозуміти, що має змінитися.

Як навчав наш старець, коли я казав йому:

– Батьки мене не розуміють! Я не знаходжу спільної мови з ними.

Він говарив:

– Нічого страшного, дитино, а ти візьми та зрозумій їх! Якщо вони тебе не розуміють, тоді зрозумій їх ти, і питання буде вирішено.


ІНШІ СТАТТІ

error: Content is protected !!