Сьогодні на підставі Святого Письма ми намагаємось відповісти на запитання: депресія: що робити?
Варто відразу сказати про те, що поняття “депресія” це все-таки поняття нове, і у Святому Письмі немає слів саме про депресію. Скоріше, йдеться про смуток та зневіру. І це трохи, напевно, різні речі.
Загалом, як відбувається депресія? Спробуємо коротко сказати, використовуючи такі символічні образи. Можна собі уявити, що є такий гарний образ, що всередині людини є ніби якісь емоційні ваги. І якщо відбувається щось погане, то відбувається те, що ми називаємо стресом. І на одну чашу терезів підвантажується стрес.
І коли відбувається стрес, нам дуже хочеться врівноважити цей внутрішній стан, і тому ми часто намагаємося зробити щось, що нас тішить, що нас веселить і приносить нам відчуття перемоги, відчуття радості, і ми намагаємося врівноважити.
Але коли душа розуміє, що проблема не вирішена, що в якійсь ситуації ми не вирішили своєї проблеми, то підвантажує ще стресу. І нам потрібно ще зверху, на іншу чашу терезів поставити щось, що нас тішить.
Звідси, до речі, відбувається залежність, коли людина намагається врівноважувати свій стрес якимось тимчасовим задоволенням. Але в якийсь момент ось ці ваги, ця річ тендітна, вони ламаються. І настає те, що називається депресією, коли відключаються всі центри задоволення, душевні, тілесні, і людина переходить у режим, у якому її нічого не тішить.
Навіщо це потрібно? Депресія – це штука дуже хороша, тому що вона змушує людину зосередитись на вирішенні своєї проблеми. Тобто вона сигналізує, що щось уже зайшло в такий глухий кут, що ось проблему треба вирішувати, інакше ніяк.
Тому що до того ми можемо втекти від своєї проблеми. Але депресія змушує нас залишитися з цією проблемою наодинці. І ось на депресію можна по-різному реагувати. Депресія приносить із собою смуток, і неправильна реакція на цей смуток – це зневіра.
Тобто взагалі, що таке смуток? Сум – це стан, коли нам важко, ми це розуміємо, але нічого вирішувати і робити особливо не хочеться.
Так, це важко, це неприємно, але це дає людині можливість подолати якусь перешкоду, дає їй можливість відчути себе переможцем у цій ситуації, і дозволяє людині не сумувати. Тобто любов до себе – це віддалятися від смутку, це вирішувати свою проблему, а не тікати від неї.
“Сум печує серцю людини”. Тобто, ось цей сум, якщо ми їй віддаємося, він починає шкодити. Саме тому сама депресія не вважається якимось гріхом.
А ось сум і зневіра – це гріх. Чому гріх? Тому що це шкодить мені, це завдає мені рани. Депресія змушує мене вирішувати свою проблему, а коли я не хочу її вирішувати, то я наношу собі душевну травму. Оце вже гріх.
І якщо ми звернемося до послання до євреїв, там є такі цікаві слова у 12 розділі, у 11 вірші:
“Всяке покарання нині здається не радістю, а смутком, але після навченим через нього приносить мирний плід праведності”.
Тобто тут треба розуміти, що слово “покарання” і в грецькій, і в слов’янській має два значення: як навчання і як покарання.
Покарання як навчання і покарання як покарання у нашому загальному уявленні, щось неприємне. Так от, всяке навчання, покарання як настанова Божа, воно спочатку може здаватися смутком, так каже апостол. Тобто коли відбуваються якісь ситуації, коли Бог ставить нас перед необхідністю вирішити свою проблему, нам спочатку може це здаватися дуже неприємним.
Але, дивіться, після, “наученим через Нього приносить мирний плід праведності”, тобто людина, якщо подолає цю проблему, то вона отримує мир, вона отримує досвід праведного життя, вона отримує радість. Тому дуже важливо в стані, коли ми опинилися перед якоюсь настановою Божим, коли в нас депресія, коли треба вирішити проблему, не тікати від неї, а її вирішувати, бо знайти її спочатку, змиритися з нею та вирішувати.
Тому що це дуже важливий момент. Загалом у вирішенні будь-якої проблеми є ніби дві складові. Перше – усвідомити свою проблему, не кидати її, а друге – почати з нею щось робити. Ось як тільки ми прийняли проблему, стає набагато легше, а можна взагалі вийти з депресії в цей момент, якщо у нас є рішучість щось робити.
При цьому, якщо ми побачимо Святе Письмо, ми побачимо, що стан стресу був у різних людей, і у праведного Йова, і у пророка Давида, і навіть у самого Христа.
А що вони роблять у цьому стані? Ось, наприклад, у Псалтирі ми дуже часто бачимо, як пророк Давид приходить до Бога і починає йому розповідати все, що в нього на серці, і лаятись на інших людей навіть, і щось вимагати, але при цьому він це робить не з метою, щоб Бог обов’язково когось покарав чи вбив, а він розкриває своє серце перед Богом. Він ніби каже: “У мене є проблема, ось вона, Господи, ось у мене в серці коїться ось це ось”.
Це дуже важливо, тому що одна справа – ми просто прийняли свою проблему, а інша справа – ми ще й Богові про це розповіли, бо коли ми розповідаємо про це Богу, ми запрошуємо Бога в цю проблему. Саме тому Святе Письмо говорить таке. В Євангелії від Луки ми читаємо: “Має завжди молитися і не сумувати”.
Тобто коли виникла депресія, потрібно усвідомити свою проблему, звернутися до Бога і не намагатися молитвою забити свою проблему, як це дехто робить, а саме молитву використовувати як засіб спілкування з Творцем, щоб розповісти йому про свою проблему та запросити його до вирішення цієї ситуації, тому що Бог може вирішувати наші проблеми набагато краще, ніж ми.
Або в Псалтирі, ось якраз про яке ми згадували, написано: “Що сумуєш, душе моя, і що бентежишся? Уповай на Бога, бо я ще славитиму його, Спасителя мого і Бога мого”. Тобто душа не сумує, коли вона має тверду основу в Богові, що Господь мої проблеми може допомогти мені вирішити.
Так ось що ще дуже важливо? Коли настає депресія, потрібно не скотитися в зневіру, тобто, в стан, коли я не хочу нічого робити. У посланні до Галатів ми читаємо: “Роблячи добро, нехай не сумуємо, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо”. Тобто якщо ми маємо рішучість, якщо ми маємо сталість, якщо ми готові вирішити проблему, перед якою нас поставило наш душевний стан, то ми пожнемо плоди, якщо не ослабнемо. Це дуже важливо пам’ятати.
У 2-му посланні до Коринтян у 7-му розділі, ми читаємо такі дуже важливі слова, у 10-му вірші. “Сум заради Бога чинить постійне покаяння до спасіння, а смуток мирський чинить смерть”.
Тобто ось цей сум, який у нас народжується всередині нас внаслідок депресії, він може бути використаний людиною саме для того, щоб вирішувати проблему. Що таке покаяння? Покаяння – це коли я усвідомлюю, що я маю проблему, і приходжу до Бога, щоб Він допоміг мені її вирішити, щоб Він допоміг мені її зцілити.
Так ось, вихід із депресії – це правильне покаяння, тобто бажання вирішувати свою проблему разом із Богом. І дуже важливо, що в покаянні Господь одразу мене може зцілити від наслідків мого гріха, і далі плодом покаяння має бути співпраця з Богом, щоб із цією проблемою щось зробити. А сум може бути використаний і неправильно.
Коли смуток не звернений до вирішення своєї проблеми разом з Богом, то смуток мирський, як каже апостол, творить смерть. Тобто він викачує принаймні сили, викачує здатність до життя.
Ну, загалом, якщо підбити загальний підсумок, депресія – це коли у нас відключаються задоволення заради того, щоб ми вирішили свою проблему. Цей механізм закладено у нас Богом. Ось тому дуже важливо до нього правильно ставитися. Після депресії, звичайно, стає сумно, але цей сум треба направити в правильне русло.
Як тільки ми відчули цей сум, дуже важливо усвідомити, що маю проблему. Бажано її зрозуміти, але навіть якщо я не розумію, просто прийти до Бога з цією проблемою і розповісти Йому про це і запросити його до вирішення цієї проблеми, і молитися, і молитися не в сенсі забити свою проблему текстом молитви, а саме спілкуватися з Богом і просити Його допомогти у вирішенні, і в жодному разі не переставати щось робити, тому що зневіра – це неправильна реакція на депресію, коли ми не хочемо щось робити з собою.
Варто зазначити, що в занедбаних випадках, коли важка депресія, людині необхідна допомога фахівця, і буває,що необхідно за призначенням лікаря приймати медичні засоби, але дуже важливо пам’ятати, що антидепресанти – це річ, яка допомагає тимчасово. І якщо у людини здоровий організм, який виробляє потрібні гормони, то після курсу прийому антидепресантів все одно потрібно почати вирішувати свою проблему, інакше депресія не закінчиться, хоч би скільки пігулок ми пили.
