Після смерті першого християнського, благовірного і благочестивого царя Костянтина Великого, царський Престол зайняв син його Констанцій, який подався в злочестіву єресь Арія, який ганьбив Сина Божого. Тоді, в сором злочестивих єретиків, для запевнення невірних і затвердження православних, у святому граді Єрусалимі стало дивне знамення!
В дні святої П’ятидесятниці, о третій годині на небі з’явилося зображення Чесного Хреста Господнього, сяюче невимовним світлом, найсильнішим сонячних променів, що бачив весь народ, вражений великим жахом і здивуванням. Це знамення Хреста починаючись над святою горою голгофському, на якій був розіп’ятий Господь наш, досягало до самої гори Оливної, віддаленої від Голгофи на відстані п’ятнадцяти стадій, широта Хрещеного знамення відповідала його довжині; краса ж його, нагадувала подобу різнобарвної веселки, була настільки велика, що привертала до себе погляди всіх.
І всі, мав хто в руках будь-яку справу, чи перебував в оселях, – залишивши всі свої справи і вийшовши з будинків, з увагою і страхом споглядали пречудесне знамення. Потім все численні натовпи єрусалимлян, сповнившись від цього божественного бачення страху і радості, поспішили з глибоким розчуленням і сердечною теплотою в святу церкву, – все старці і юнаки, чоловіки і жінки, до того ж і з немовлятами, також і безшлюбні дівиці, укласти в мовчанні – і ті, вийшовши зі своїх осель, кинулися туди ж, і взагалі будь-якого віку і стану жителі Єрусалима, мандрівники і чужинці, православні християни і іновірних. І всі вони одностайно голосно прославляли Ісуса Христа, Господа нашого, Сина Божого Єдинородного, Бога Істинного від Бога Істинного, Промислителя великих чудес.
Тоді невіруючі єретики, вороги і критики Божества Христового, відчули сором, бачачи в явищі Хреста таку велику, божественну славу і силу Христа Господа, самою дійсністю упевнившись в той час в тому, що християнська віра є права, справжня і благочестива і пропонує віруючому немає від людської зовнішньої мудрості вивчені слова, але затверджується на одкровенні Духа Святого і благодаті, і засвідчена небесними знаменнями і чудесами.
Через це явище на небі святого Хреста, вельми багато з юдеїв та еллінів прийшли до істинної віри і, приступивши з покаянням до Христа Бога нашого, прийняли святе хрещення. І все благочестиво прославляли Христа Бога нашого, Єдиносущного і Сопрісносущного Отцем і Святим Духом. Ми ж, сповідуючи несповідимі Його силу, явлену Хрестом, підносимо нашими вдячними хвалами Господа Бога нашого і поклоняємося підніжжю ніг Його, святому Хресту, благаючи милосердя Господнє, щоб в друге страшне Своє пришестя Христос сподобив нас побачити має тоді з’явитися “Знамення Сина людського” ( Мф.24: 30), Хреста святого, в радості і надії порятунку і їм, як би ключем, відчинив нам двері Царства Небесного, як колись розсудливому розбійникові рай (Лк.23: 40-43), і впустив нас разом з благословенними Своїми вівцями на віки (Мф 25: 33-34). Амінь.
