Люди в молитві просять про багато: здоров’я, сім’ю, дітей, багатство, славу. Але не всі бажання виконуються, і ось чому.
Християни часто чують настанову, що молитва має бути щирою, йти від серця. Однак преподобний Йосиф Ісихаст не раз нарікав, спостерігаючи типову помилку вірян:
«Коли моляться до Господа про щось, то не просять із крайньою покірністю, а нахабно вимагають, ніби Бог їм щось винен за їхні справи. Не отримавши відповіді на молитву, такі люди сильно бентежаться через невиконання своїх бажань і страждають від тяжкої скорботи».
За словами святих отців, людині невідомо, що їй буде на користь. А знає це тільки Бог. Тому в молитві просіть, але не вимагайте!
Святитель Іоанн Златоуст, архієпископ Константинопольський, богослов, шанований як один із трьох Вселенських святителів і учителів Церкви, наводив приклад батьків, які не дають дитині все, що вона попросить, лише тому, що дорослі захищають її. Так і Господь із любові та турботи, передбачаючи наперед користь і шкоду, оберігає людей:
«Ти не знаєш, що тобі корисно, людино: часто просиш шкідливого і оманливого. Але Бог, піклуючись набагато більше про твоє спасіння, не на твою молитву зважає, а перед молитвою передбачає корисне для тебе».
Коли людина просить позбавити її від болю і страждань, вона не замислюється, що, можливо, ці випробування послані для її настанови, щоб допомогти виправитися. До того ж, випробуванням може стати як бідність, так і багатство.
Коли людина просить про сім’ю, вона уявляє собі ідилію: любов, турботу і повне взаєморозуміння. Але часто очікування не збігаються з реальністю, і замість безхмарного щастя приходить розчарування.
Сім’я — це довгий і непростий шлях
Виявляється, побудувати стосунки навіть із коханою людиною зовсім непросто. Іноді між весіллям і розлученням минає лише кілька років.
Сім’я — це довгий і складний шлях, сповнений випробувань. Не всі мають сили та терпіння пройти його до кінця.
Жінки скаржаться священникові: молилася про сім’ю, а чоловік п’є; благала про дитину, а вона неслухняна й агресивна. А мріяла зовсім не про це.
Коли людина звертається до Господа, вона повинна бути готова прийняти те, про що просить.
Необхідно навчитися домовлятися з чоловіком, докладати зусиль у вихованні дітей і терпляче нести свій хрест. Але люди про це забувають і починають нарікати.
Бог знає про наші сподівання
Бог чує молитви. Бажання виконаються, але у свій час.
«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, а тому, хто стукає, відчинять».
Потрібно пам’ятати про головну мету земного шляху: спасіння душі. А його не здобути без смирення. Тому не варто засмучуватися, якщо прохання не виконалися, виконалися не одразу чи не так, як хотілося. Треба вгамувати гординю й прийняти те, що Бог дав.
Порада Іоанна Златоуста
«Виконано твоє прохання? Дякуй за те, що тебе почули. Не виконано? Залишайся твердим, щоб бути почутим».
Людина, смиренна в молитві, не наполягає вперто й нетерпляче, а до свого прохання лагідно додає:
«Не як я хочу, Господи, а як Ти!»
Бог виконає прохання, якщо ми перестанемо вимагати.
Хоча святі отці кажуть, що коли людина сповнена смирення, то просити їй і не доводиться. Бог чудово знає про наші бажання й дає стільки благ, скільки потрібно.
