«Петро ж сказав їм: покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на прощення гріхів; і отримаєте дар Святого Духа». (Дії Апостолів, 2:38)
Друзі, Господь ще раз показав нам, віруючим і невіруючим, наскільки важлива віра для людини. І як важливо знати й вірити, що Він завжди поруч із нами в усі дні — і в горі, і в радості.
«Про Нього всі пророки свідчать, що кожен, хто вірує в Нього, отримає прощення гріхів іменем Його». (Дії Апостолів, 10:43)
Дива, про які йтиметься, сталися напередодні Різдва Христового та в святки. Про них розповів священник отець Андрій:
— В однієї знайомої матері народилася недоношена дитина — на восьмому місяці вагітності, з пневмонією і практично без дихання. Її терміново помістили в реанімацію під апарат штучної вентиляції легень. Прогнози лікарів були невтішними. Мати попросила мене охрестити її малюка.
У новорічну ніч я приїхав до лікарні. Там мене зустріла ще одна мати, засмучена горем, у якої також у тому ж відділенні перебувала її дитина. Вона теж попросила мене охрестити немовля.
Я охрестив двох дітей. Наступного ранку одна дитина почала самостійно дихати, а інша — одужувати.
Через тиждень, на Різдво, зателефонував ще один знайомий батько. Він у відчаї попросив охрестити його сина, який перебував у реанімації, не дихав самостійно, і лікарі не давали надії. Після хрещення наступного дня малюк почав дихати. Зараз усі троє немовлят готуються до виписки.
А четверте диво сталося на святки. Немовля, яке два тижні перебувало в реанімації в дуже тяжкому стані, на наступний день після хрещення одужало і тепер також готується до виписки.
Дива трапляються!
За ці кілька тижнів я став майже рідним у лікарні, а лікарі, які спостерігали такі дива, робили висновки. Зрештою, вони самі почали пропонувати матерям важкохворих дітей охрестити своїх немовлят.
P.S.
Як мені здається, Божий промисел був у тому, що ці дива відбулися для однієї людини — завідувача дитячої реанімації, який був невіруючим. Останнє хрещення він сам запропонував здійснити над важкохворою дитиною.
У Святому Письмі Господь сказав: тільки віруй! Якщо ми будемо довіряти Господу всім серцем і душею, жити, виконуючи заповіді, Він ніколи не залишить нас без допомоги, підтримки та втіхи. Слава Богу за все!
«Про Нього всі пророки свідчать, що кожен, хто вірує в Нього, отримає прощення гріхів іменем Його». (Дії Апостолів, 10:43)
«Чому ви кличете Мене: “Господи! Господи!” і не робите того, що Я кажу?». (Євангеліє від Луки, 6:46)
«Щиро кажу вам: слухаючий слово Моє і віруючий у Того, Хто Мене послав, має життя вічне й на суд не приходить, але перейшов від смерті до життя». (Євангеліє від Івана, 5:24)
«Щиро кажу вам: хто дотримується слова Мого, той смерті не побачить повіки». (Євангеліє від Івана, 8:51)
«Тому кажу вам: усе, чого не будете просити в молитві, вірте, що отримаєте, — і буде вам». (Євангеліє від Марка, 11:24)
Ця історія, розказана отцем Андрієм, вчить нас багатьом речам.
Вона доводить, що Бог чує щиру молитву, промовлену з хвилюванням і вірою. Вона вказує на шлях порятунку в скрутній ситуації — хрестити тих, хто ще не хрещений. Вона нагадує про важливість вивчення Святого Письма, яке зміцнює нашу віру.
Слава Богу за все!
