Образ був явлений на початку XVIII століття (за іншими джерелами — у першій половині XVII століття) в лісистій, незаселеній місцевості на околиці Полтави. Там мешкав лише козак на ім’я Горбань — саме від його прізвища згодом і походить назва села. Оселившись на цьому місці, козак вів господарство та утримував пасіку.
Одного разу, коли він косив траву, його коса раптом зламалася. Нахилившись, щоб з’ясувати причину, він побачив у траві ікону Пресвятої Богородиці. Лезо коси поранило лик Божої Матері під правим оком, і з цього місця потекла сльоза. (До речі, слід від порізу та сльоза й досі чітко видно на іконі.) Краї образу були обрізані, що могло свідчити про те, що святиню було нарочито спаплюжено чийсь злочинною рукою.
Це дивне явлення глибоко зворушило козака: він розплакався та впав у щиру молитву. Горбань забрав ікону додому і негайно повідомив про подію місцеву церковну владу.
За іконописним типом Горбанівська ікона є списком чудотворного Корсунського образу Пресвятої Богородиці.
До цього образу моляться про зцілення душевних страждань і тілесних недуг.
Молитва до Горбанівської ікони Божої Матері
О, Пресвітла Мати Бога Всевишнього, Царице Неба і землі! Благословенна Ти серед родів, світліша за херувимів і чесніша за серафимів! Ти — невимовна любов і єдина надія всіх покинутих. Молимо Тебе, наша Заступнице і Молитовнице перед Сином Твоїм, не відверни від нас лиця Твого. Прийми наше всеблагоговійне поклоніння Твоєму чудотворному образу, що процвітає як квітка благодаті на землі Полтавській.
Не маємо іншого захисту у скорботах, окрім Тебе, Пречиста Діво! Відчини нам двері милосердя, захисти від підступів ворога та людської неправди. Ти бачиш, Милостива Мати, безодню наших гріхів — ми згрішаємо не тільки волею, а й мимоволі. Тому взиваємо до Тебе: задля безмірної милості Твоєї не покинь нас у злі, але настав на шлях покаяння і врятуй! Наші душі потребують очищення більше, ніж прокажені — не минути нам Суду без Твого заступництва.
Але Ти — Надія безнадійних! Простягни руку допомоги і визволи нас із смертельного полону. Просвіти наш розум світлом Божественної істини, наповни серця покорою Христовою і любов’ю. Охорони від усіляких спокус, від гріховного світу, тілесної хтивості та диявольських тенет.
О, Всемилостива Владичице, Мати чоловіколюбна! Ти — єдина наша Запорука спасіння й життя праведного. Ти дарована грішникам як надія Сином Твоїм. Ти — Тепла Заступниця, Втіха в бідах і печалях, Примирення з Господом. Огорни нас Своєю довготерпеливою Материнською любов’ю. Захисти нашу землю від граду, землетрусу, повені, вогню, меча, нашестя чужинців.
Утверди наше життя в мирі. Тим, хто вже відійшов — батькам, братам і сестрам нашим — випроси прощення гріхів і упокій серед святих. Владичице Всемилостива, почуй зітхання наших душ. Даруй нам християнську кончину — безболісну, непостидну, мирну — і сподоби дати добру відповідь на Страшному Суді Сина Твого. Тобою завжди охоронювані, Господу в Святій Трійці славимому приносимо подяку та звеличуємо Тебе, наше Уповання, на віки віків. Амінь.
