Історія сорока севастийских воїнів, які за свою віру в Христа були катовані і врешті-решт жорстоко вбиті, нагадує віруючим про те, що колись славу Церкви становили саме мученики. Їх кров стала тим фундаментом, на якому в подальшому християнство зросла, набув значного поширення і підкорило весь світ.
Подвиг віри, який здійснили 40 воїнів- християн на замерзлому озері, можна в повній мірі порівняти з церковної літургією – адже їх сповідання віри, муки і наживання святості було загальним, єдиним справою. У житті християнської Церкви Літургією називається головне богослужіння, в якому, як єдине містичне Тіло Христа, беруть участь всі віруючі. Під час цього богослужіння здійснюється і головне Таїнство – Євхаристія (Причастя).
За Божої милості, імена всіх мучеників збереглися: Кіріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Евноік, Уалент (Валент), Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іван, Ксанф, Іліан, Сисіній, Ангій, Аетій, Флавій, Акакій, Екдікій, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгони, Феофіл, Дометіан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирило, Сакердон, Микола, Уалерій (Валерій), Філоктімон, Северіян, Худіон, Мелітон і Аглаї.
Молитва 40 Севастийским мученикам:
“О, угодники Божі, будьте нашими захисниками від усіх ворогів видимих та невидимих, щоб під покpoвом ваших молитов ми визволялися до кінця життя нашого від усякої біди, зла та небезпеки, і так прославляли велике та гідне поклоніння повновладної Тройці: Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.”
