У цей час треба помирися з Богом та ближніми, пробачити один одному. Якщо в стосунках усе гаразд, то в день Різдва буде чим ділитися.
Якщо ж людина за годину перед тим, як сісти до святвечірнього столу, перепросила близьких, яких образила, то ще є ті образи, навіть не знаєш, про що говорити. Тому на примирення треба виділити більше часу.
У сім’ї, де мама і тато, бабуся і дідусь вміють одне одного вдома перепрошувати, роблять це стабільно й часто, тоді дуже просто донести до дітей, що таке сповідь.
Очікуючи народження Спасителя, пам’ятаймо про вчинки, завдяки яким ми можемо мати справді передчуття Різдва.
Не забудьмо про людей, які чекають нашої присутності, щоб зрозуміти, що вони комусь потрібні.
У ці дні треба більше роздумувати про Святу Родину, яка зараз є в дорозі, яка має різні випробування. Святий Йосиф смиренно йде за покликом Бога та вчить нас своїм прикладом теж довіряти Йому.
На Святий вечір треба знайти півгодинки чи навіть 20 хвилин, щоб побути в приготуванні до Різдва Христового в тиші. Коли вимкнемо мобільний телефон, телевізор, не буде ніякого шуму.
Використаймо цей час для роздумів про подію, на яку чекаємо.
Недобре, коли батьки кажуть дитині: «Вчи колядки, підеш на Різдво і собі щось заробиш». Хто так робить, забирає від дітей велике відчуття святості Різдва Христового. Учити колядки, щедрівки, віншування варто, щоб діти могли обдарувати своїх рідних тим, що їм підготували.
