Прости мене, Батько мій небесний, дочку (сина) свою (го) земну, грішну, просту. Та, що втратила нитку долі своєї, та, що голосно і надривно виє, та, що не може впоратися сама, та, що сумує за втраченим світі і радості в житті.
У ці хвилини відчаю до Тебе звертається моя душа, моє тіло, моє серце, мої думки, бо вони рвуть всю мене зсередини.
Дай мені сил, Всевишній, витримати цей біль і пробачити саму себе за неї. У ці довгі, довгі дні, наповнені гіркотою і сумом, дай мені терпіння, щоб вистояти.
Всемогутній, ти моя віра, ти мій світ, ти моя надія, ти життя, в якій я живу. Я не можу виправити своє минуле, не можу змінити сказані в пориві гніву і злості слова, не можу повернути час назад і поміняти події свого життя.
Не можу повернути праворуч або ліворуч, коли вже пройшла той поворот і ще тоді вибрала інший шлях і пішла прямо. Я не прошу багатства і матеріальних благ, вони не приносять мені душевного спокою, від них мені не стає радісно.
Я прошу вміння Творити світ, любов, віру, доброту, щирість, прощення, радість, надію, умиротворення в своєму житті, саме життя, життя Всього і Всіх у Всесвіті, нести і творити все це для себе і для кожної людини.
Господи Всемогутній, Всемилостивий, всепрощаючий, дай мені не те, чого я прошу, а то, що мені дійсно необхідно, направ душу і тіло на шлях істинний, справжній Боже.
На все твоя воля Божа, я це приймаю всім нутром своєї душі. Прости за смуток і печаль, за сльози і біль. Дякую, Боже, за кожен мій вдих і видих. Спасибі за те, що я живу, за саме життя, і все що в ній.
Я не заслуговую, Господи, за все того, що ти мені даєш. Боже, будь ласка, вкажи мені шлях до тебе, на Тебе одного сподіваюся і буду надіятись.
Я всією душею і серцем дякую Тобі за те, що Ти є в моєму тілі, розумі, серці, душі, дусі, Ти в кожній клітинці мене. І щоб не сталося, я знаю, Ти зі мною, ти мене любиш і оберігаєш.
Спасибі, Тобі, істинний, Боже. І прости мене, грішну, земну за гріхи і помисли недобрі.
Обереги та утіш всіх стражденних і потребуючих.
