17 грудня православний світ відзначає день пам’яті святої великомучениці Варвари, яка зазнала страждань в 306 році в царювання імператора Максиміана. Свята великомучениця Варвара народилася в місті Іліополі, в знатній язичницькій родині. Вона була єдиною дочкою одного знатного і багатого людини – Діоскора. Він був затятим язичником і ретельно оберігав дочку від впливу християн. Але серце Варвари шукало єдиного невідомого Бога. Її світлий розум не міг визнати могутність язичницьких богів.
Варвара не хотіла й думати про заміжжя, хоча її батько сильно бажав видати свою дочку заміж. Думаючи, що причиною подібного відрази є її самотність, він дозволив їй виходити, куди вона побажає.
Так свята Варвара познайомилася з християнами, які розкрили їй таємниці божественного вчення Ісуса Христа. Серце її, давно шукало істини, з радістю прийняв благу звістку про порятунок роду людського, і незабаром дівчина стала християнкою, за що була піддана жорстким тортурам.
Мощі святої великомучениці Варвари в даний час покояться у Володимирському соборі міста Києва, куди були перенесені з міста Константинополя грецькою царівною Варварою, дружиною великого князя Святополка, внука святого Володимира.
У святої Варвари просять про:
про дітей,
благополучнe вагiтність і пoлoги,
зцілення від різних хвороб,
захист від батьківського гніву.
Молитва великомучениці Варвари:
“О, свята славна i всехвальна великомученице Христова Варваро!
Стоячи перед святою іконою твоєю х мощами, поклоняюся і з любов’ю цілую її. Страждання твої мученицькі і в них Самого Страстоположника Христа, давшого тобi не тiльки в Нього вiрувати, а й за Ним страждати, ублажаю похвалами і молю тебе, вiдому за нас ходатайницю: моли зі мною i за мене, умолимого від Своєї благоутробності Бога, нехай милостиво почув мене, просящого
Його благостиню, i нехай не відкине від мене всякі для спасiння і життя потрібні прохання, дасть мені християнське закінчення життя – безболiсного, непостидного, мирного, причасного Божественних Таїн причасну i всiм на всякому мiсцi у всякiй скорботi потребуючим Його допомоги і чоловіколюбства, подасть Свою велику милість благодаттю Божою i твоїм заступництвом і молитвами завжди перебувати здоровими душею і тілом.
Славимо дивного у святих Своїх Бога, не відкидаючи допомоги Своєї вiд нас завжди, нині i повсякчас i на вiки вiків.
Амiнь.”
