За збереженим Переданням розповідям, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, молячись про дозвіл неплодства, дали обітницю, якщо народиться дитя, присвятити його на служіння Богу.
Коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, святі батьки вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши родичів і знайомих, одягнувши Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму. Там зустрів дівчину первосвященик з безліччю священиків.
До храму вели сходи в п’ятнадцять високих ступенів. Немовля Марія, здавалося, не могла б Сама зійти цими сходами. Але як тільки Її поставили на першу сходинку, укрепляемая силою Божою, Вона швидко подолала інші щаблі й зійшла на верхню. Потім первосвященик, по навіюванню понад, ввів Пресвяту Діву в Святе святих, куди з усіх людей тільки раз в році входив первосвященик з очисною жертовною кров’ю. Всі присутні в храмі дивувалися незвичайному події.
Праведні Іоаким і Анна, вручивши Дитя волі Отця Небесного, повернулися додому. Преблагословенна Марія залишилася в приміщенні для дів, що знаходився при храмі. Навколо храму, за свідченням Священного Писання і історика Йосипа Флавія, було багато житлових приміщень, в яких перебували присвячені на служіння Богу.
Глибокою таємницею покрита земне життя Пресвятої Богородиці від дитинства до вознесіння на небо. Сокровенна була і Її життя в Єрусалимському храмі. «Якби хто запитав мене, – говорив блаженний Ієронім, – як проводила час юності Пресвята Діва, – я відповів би: то відомо Самому Богу і Архангелу Гавриїлу, невідступному зберігачу Її».
Але в Церковному переказі збереглися відомості, що під час перебування Пречистої Діви в Єрусалимському храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася і зростала в любові до Бога. На спомин Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм Свята Церква з давніх часів встановила урочисте святкування. Вказівки на вчинення свята в перші століття християнства знаходяться в переказах палестинських християн, де йдеться про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці.
У IV столітті згадка про це свято є у святителя Григорія Нісського. У VIII столітті проповіді в день Введення вимовляли святителі Герман і Тарасій, Константинопольські патріархи.
Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – хто звіщав благовоління Божого до людського роду, проповідь спасіння, обітниця Христового пришестя.
