Часто православні помічають, що під час молитви раптово починає хилити до сну або на молільників «нападає» позіхання. На думку священників, це спокуса, яка пояснюється доволі просто.
Чому так відбувається?
Деякі віруючі різкі напади позіхання під час молитви пояснюють фізіологічною особливістю організму. У цьому, звісно, є частка правди.
Крім того, причиною такої реакції може бути задушливе приміщення або звичайна втома. Однак існує й духовне пояснення цього стану.
Священник Антоній вважає, що позіхання під час молитви або читання Святого Письма не є гріхом. Але в цьому може проявлятися особлива боротьба між Божественним духом і темними силами в людській душі.
Святі отці у всі часи наголошували, що, приступаючи до молитви, християнин звертається до Бога, а відмовляючись молитися, поступово віддаляється до пекла.
Диявол не може радіти прагненню людини звертатися до Господа через молитву. Тому він всіляко цьому заважає. Звідси й сонливість, позіхання, роздратування, а інколи навіть схильність до сварок у стінах храму.
Як боротися зі спокусою?
Головне — пам’ятати, що для Господа важлива не кількість слів у молитві, а щирість почуттів, які наповнюють душу молільника в цей момент.
«Найкраще — глибоко вдихнути, зібратися з думками та продовжити читати молитви чи молитовні правила. Господь завжди бачить зусилля людини й допоможе впоратися з будь-якими спокусами», — радить отець Антоній.
Перемогти в духовній боротьбі під час молитви може кожен. Це і є початок остаточної перемоги.
Священник вважає, що в таких ситуаціях не варто лякатися або соромитися. Потрібно бути готовим до нападок злих сил. Якщо раптом стало погано, можна відійти вбік, присісти на корточки й молитися подумки.
Нечиста сила обов’язково відступить. На допомогу молільнику прийде читання дев’яностого псалма, Ісусової молитви та «Отче наш».
