До середини XIX століття лихослів’я було кримінально караним. Матом не прийнято було лаятись навіть у селах. Вважалося, що вживання лайливих слів може призвести до епідемій, нещасть, катастроф.
У щоденному молитовному правилі є такі рядки: «Ослаб, залиши, вибач, Боже, гріхи наші, вільна і невільна, що в СЛОВІ і в ділі». Не лише грішимо ми колись лихословимо, обговорюємо, святословимо, а й навіть тоді, коли вимовляємо лайку. Це бісівський гавкіт, не що інше”. Демонові вигідно, щоб люди думали, що вони нічого такого не роблять. Так роблять усі. Але відповідатиме то кожен за себе. І важливо, якщо складно його позбутися, закликати свого Ангела Охоронця.
Ось тут є текст цієї молитви, простий і зрозумілий:
Святий Ангеле, Охоронцю мій, до тебе припадаю, молюся, збережи мене від усякого зла, видимого і невидимого, від лукавих людей, від спокус диявольських, від біди та нещастя. Обережи мою душу і тіло від гріха і всякого падіння, допоможи мені завжди жити по-християнськи, роби добро, і виконувати святу волю Божу.
“І важливо, щоб людина не поверталася у бік демона, замислилася над сказаним батюшкою: «Пекло регоче над тими, хто туди потрапив і матюкається у бік тих, хто в пекло не потрапляє. У тих, хто лається матом – чорні роти. А людина завжди говорить мовою те, що живе у її серці. Так ось, вибовтуючи язиком усі ці… слівця, ви виявляєте те, що у вас усередині, у серці вашому живе клоака, смітник. І ваш помийний рот вимовляє те, що міститься у вашому помийному серці. Ви, звичайно, можете на мене образитись, але ви краще образитеся на себе. І припиніть матом оскверняти повітря, яким дихайте”. Отак справедливо відзначив отець Андрій.
Адже непросто так людина, яка вибирає зі всіх слів – лайки, частіше хворіє. Від того, хто матюкається, Ангел Хранитель відвертається, Мати Божа відходить. Але якщо цього ми не відчуваємо, хоча неприємності – це і є від Бога “стріли” пробудження від гріховного сну, то хвороби, які часто посилаються, – явні різновиди розуміння. Будь-яке вимовлене слово не що інше, як хвилева генетична програма, що впливає на наше життя та життя наших нащадків.
І мат дуже підриває здоров’я своє та близьких. Вчені дуже довго займаються впливом мату на людський організм. І з’ясували, що він не тільки вкорочує життя (багатирічні досліди на охочих тому підтвердження), але ще й робить їх старшими. А найстрашніше, що здоров’я руйнується на генетичному рівні. Знижується їхній інтелект, провокуються злочини, “обкрадаються” люди духовно, калічать людські долі, призводить до раннього старіння і передчасної смерті. І багатьма групами вчених це доведено. За допомогою словесних образів людина творить чи руйнує свій генетичний апарат. Дослідники довели, що лайливі слова ніби вибухають у генетичному апараті людини, внаслідок цього відбуваються мутації, які з кожним поколінням ведуть до виродження людини.
Вчені винайшли апарат, який переводить людські слова в електромагнітні коливання. Вони, як відомо, впливають на молекули ДНК (спадковість). Лається людина матом, і її хромосоми корежаться і гнуться, гени міняються місцями. Через війну ДНК починає виробляти протиприродні програми. Ось так поступово нащадкам передається програма самоліквідації.
Вчені зафіксували, що лайки викликають мутагенний ефект, подібний до того, що дає радіоактивне опромінення потужністю в тисячі рентген. Експеримент із спілкуванням проводився багато років на насінні рослини арабідопсису, майже всі вони загинули. А ті, що вижили, стали генетичними виродками.
На цій підставі вчені зробили висновок, що певні слова мають інформаційний вплив на ДНК, тобто. ДНК сприймає людську мову.
Мат руйнує все живе, що росте, тягнеться вгору. Адже людина здебільшого складається з води, і як ми говоримо слова на воду і вона псується, так і від лайки людина починає хворіти, слабнути, чахнути. Так і зворотний вплив добрих слів, коли навпаки. “Добра лексика”, яку почали застосовувати медики на своїх психотерапевтичних сеансах, не тільки піднімала настрій хворих, вона ще й реально змінювала склад їхньої крові: підвищувала її енергетичну ємність, клітинний імунітет. Відбувалися зміни у структурі ДНК.
І якби хто не говорив про те, що це «нормально» і «все так роблять», проте кожен відповідає сам за себе. Тільки самій людині вирішувати, чи падати їй у прірву разом з натовпом, що лається матом, або згадати про те, що вона – образ і подоба Божа. А матюки, лайка і Бог не сумісні. І про це вже з дитинства має знати кожна дитина.
Щоб позбутися цієї злісної руйнівної звички, хтось радить говорити повільніше, хтось читати Ісусову молитву, а один військовий дав таку дуже добру пораду – а серед військових, на превеликий жаль, ця пристрасть поширена. Так ось, він казав так: «Я протягом дня намагався фіксувати, скільки разів лаявся матом, а потім, прийшовши ввечері до казарми, клав за кожен мат 10 поклонів. І коли зробиш 100 поклонів, мені вже наступного разу лаятись не хочеться».м
