Тридцять шостий псалом – це водночас і пісня-роздум, і мудра настанова Царя-Давида. І псалом цей звернений не стільки до сучасників самого пророка, скільки до поколінь прийдешніх – Давид прагне донести до молодих людей найголовнішу думку: тільки в Бозі вони зможуть знайти справжню втіху і прийти до Спасіння.
Історія написання тридцять шостого псалма: осередок мудрості старого пророка
Цей псалом був написаний знаменитим Ізраїльським Царем на схилі років – у двадцять п’ятому вірші автор згадує свій похилий вік, з чого дослідники зробили логічний висновок: текст був написаний у період заходу сонця правління Давида.
У псалмі пророк ділиться настановами з молодим поколінням, і, на думку істориків, текст писався насамперед для сина Давида, юного Соломона. Таким чином Давид хотів довести йому, що єдиний шлях на щастя криється в одному лише Господі та вірному служінні Йому.
Говорячи про нечестивця в тридцять п’ятому і тридцять шостому вірші, пророк, найімовірніше, має на увазі Авесалома, який передчасно загинув через свою гордість, свавілля і непокірність. І, говорячи про помилки власного чада, Давид намагається захистити від подібної страшної долі майбутні покоління.
Тлумачення тридцять шостого псалма: що Давид прагне донести до нас насамперед?
Кожен вірш цього псалму таїть у собі дивовижну мудрість, породжену багатим життєвим досвідом, проте для найкращого розуміння варто розтлумачити його «основні віхи» докладніше та вдумливіше.
З першого по третій вірш Давид розповідає нам про те, як ми зможемо уникнути багатьох бід і випробувань. Пророк радить «жити… і зберігати…» – у цьому випадку йдеться про збереження Божественної істини незважаючи на зовнішні події та будь-які інші життєві обставини. У цьому, на думку автора, і є секрет справжнього благополуччя і процвітання.
У четвертому вірші мудрий Цар говорить про те, що шукати втіху слід лише у Небесному Батьку. Ми не повинні втішатися світськими і суєтними речами, у всьому шукаючи лише гріховних насолод.
Навпаки, нас має втішати життя праведне і чесне, згідне з Божим законом, бо тільки праведники згодом здобувають найвищі нагороди.
П’ятий і шостий вірші закликають нас довірити усі свої діяння та плани до рук Божих. Людина, яка керується Божественними заповідями, ніколи не буде нещасною. І якщо ми будемо рівнятися, перш за все, на Божественні приписи, то будемо огороджені від сорому і нападок людей безбожних, адже Небесний Батько завжди буде ревно оберігати нас.
Восьмий вірш вчить нас упокорювати свій гнів стосовно успіхів нечестивців – інакше, наші погані помисли можуть штовхнути нас на гріховні діяння. Іншими словами, Давид наполегливо радить нам ніколи не заздрити людям грішним, адже заздрість ніколи ні до чого доброго не приводить.
З дев’ятого до одинадцятого вірша пророк описує поведінку і характери людей істинно-праведних. На думку автора, головна якість, до якого має прагнути кожен християнин – це покірність перед волею Господньою.
Якщо ми з покірністю і смиренням прийматимемо її і слідуватимемо їй, то наше життя стане по-справжньому благословенним. І це благословення є найбільшою нагородою за покірність Богові.
У шістнадцятому та сімнадцятому вірші Давид знову повертається до питання про заздрість по відношенню до процвітаючих нечестивців і говорить нам про те, що Бог неодмінно їх зруйнує. Адже небагато, якою володіють люди праведні, у будь-якому разі залишиться при них, а грішники, які мають нехай і чимось великим за земними мірками, у будь-якому випадку це велике втратять.
У двадцять п’ятому вірші пророк говорить про свою старість. Він згадує свій літній вік для того, щоб його слова набули ваги – адже кожне його настанова засноване на особистому досвіді, але не на вигадках, домислах чи фантазіях.
Давид говорить нам про те, що ми можемо без страху довіритися Господу, і це не побажання, а необхідність кожної віруючої людини.
Двадцять дев’ятий вірш знову нагадує нам про настанови, описані в десятому, одинадцятому та дванадцятому вірші – ми повинні з покірністю приймати волю Божу, щоб з нами не відбувалося.
У яких випадках слід читати тридцять шостий псалом?
Найчастіше до цього псалма звертаються в хвилини прикрощів – він допомагає людині подолати зневіру, зміцнити дух і очистити помисли, звернувши їх до Небесного Батька.
Крім того, нерідко тридцять шостий псалом читається і в моменти нападок недоброзичливців – наприклад, хибних звинувачень, наклепу чи підступних задумів. Адже Небесний Батько відповідає не лише за благополуччя праведних людей, але й за покарання для грішників.
При цьому не варто прагнути засуджувати інших людей самостійно, або, тим більше, помститися кривдникам – усім нам віддасться за заслуги за хвилину Великого Божого Суду.
Правила читання тридцять шостого псалма: уникаємо найголовнішої помилки, яка ображає Небесного Батька.
Якихось суворих правил для прочитання цього псалма немає. Однак священнослужителі зазначають, що читати тридцять шостий псалом належить без поспіху та квапливості, але з вдумливістю та серйозністю.
Інакше ми висловимо власну неповагу до Господа і самих себе, даремно згаявши час. І, навпаки, читаючи псалом уважно, ми відчуємо полегшення та втіху.
Вдома читати цей псалом слід, стоячи перед іконами – це допоможе Вам краще зосередитися та налаштуватися на належний молитовний лад.
36 Псалом:
1. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2. бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов’януть!
3. Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4. Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5. На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6. і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7. Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8. Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9. бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10. А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11. а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12. Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13. та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14. Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15. та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16. Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17. бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18. Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19. за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20. Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21. Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22. бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23. Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24. коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25. Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26. Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27. Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28. Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29. Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30. Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31. Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32. А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33. та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34. Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35. Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36. та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37. Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38. переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39. А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40. і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
(Псалми 36:1-40)
