Тридцять шостий псалом — це водночас і пісня-роздум, і глибока настанова царя Давида. Цей псалом звернений не стільки до сучасників пророка, скільки до прийдешніх поколінь. Давид прагне донести до молодих людей найголовнішу істину: лише в Бозі можна знайти справжню втіху і спасіння.
Історія написання тридцять шостого псалма: скарбниця мудрості старця Давида
Цей псалом був написаний видатним ізраїльським царем на схилі його життя. У двадцять п’ятому вірші автор згадує про свій похилий вік, і дослідники на цій підставі дійшли висновку, що псалом був створений у період завершення правління Давида.
Пророк ділиться настановами з молоддю, і, на думку істориків, текст був адресований передусім його синові — юному Соломонові. Таким чином Давид намагається показати, що єдиний шлях до щастя — у Господі та вірному служінні Йому.
Коли в тридцять п’ятому і тридцять шостому віршах згадується нечестивець, імовірно, йдеться про Авесалома, який загинув передчасно через власну гордість, сваволю та непокору. Через приклад свого сина Давид намагається застерегти прийдешні покоління від подібної долі.
Тлумачення тридцять шостого псалма: що хоче передати нам цар Давид?
Кожен вірш цього псалма наповнений глибокою мудрістю, що зроджена з багатого життєвого досвіду. Щоб краще його зрозуміти, варто розглянути основні духовні орієнтири, які окреслює автор.
Вірші 1–3: Давид закликає не гніватися на грішників і не заздрити беззаконним. Він радить жити праведно, зберігати вірність Божій істині попри життєві труднощі — саме в цьому криється джерело справжнього благополуччя.
Вірш 4: Цар наголошує, що справжню розраду слід шукати лише в Господі. Світські радощі та суєтні утіхи — марні, бо лише праведне життя, згідне з Божим Законом, дає істинну радість.
Вірші 5–6: Давид закликає довіряти Богові всі свої справи і плани. Хто дотримується Божих заповідей, той не буде осоромлений, бо Господь оберігатиме його від усілякого зла.
Вірш 8: Пророк вчить не гніватися через успіхи нечестивців, бо це може штовхнути на гріх. Заздрість — шлях до зла, тож її слід уникати.
Вірші 9–11: Тут Давид описує праведників як людей покірних, смиренних, які приймають Божу волю. Саме їм Господь обіцяє спадщину — землю і великий мир.
Вірші 16–17: Пророк знову порівнює праведників із нечестивцями. Краще мати мале з Богом, ніж велике без Нього. Господь підтримує праведника, тоді як сили нечестивих зламаються.
Вірш 25: Давид згадує про свою старість, підкреслюючи, що його слова ґрунтуються на досвіді, а не на вигадках. Він засвідчує, що не бачив праведного, якого б Господь залишив без підтримки.
Вірш 29: Псалом знову нагадує про винагороду для тих, хто покірно приймає Божу волю — праведники успадкують землю і житимуть на ній повіки.
Коли читають тридцять шостий псалом?
До цього псалма звертаються у хвилини смутку, розгубленості, внутрішньої боротьби. Він допомагає подолати зневіру, зміцнити дух, очистити серце і зосередитися на Небесному Отці.
Його також читають у періоди несправедливих звинувачень, наклепів, нападок з боку недоброзичливців. Бо Господь — не лише захист для праведників, але й Суддя для грішників.
Водночас слід уникати осуду інших або спроб помститися. Усе станеться згідно з Божим судом — у визначену годину.
Як правильно читати тридцять шостий псалом?
Чітких канонічних правил щодо читання цього псалма немає. Але священики радять промовляти його неспішно, вдумливо, з серйозним настроєм.
Недбале читання — прояв неповаги до Господа й марно витрачений час. Натомість уважне й зосереджене читання приносить душевну розраду і духовну підтримку.
У домашніх умовах псалом краще читати стоячи перед іконами — це допомагає зосередитися і налаштуватися на молитву.
36 Псалом:
1. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2. бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов’януть!
3. Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4. Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5. На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6. і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
7. Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
8. Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9. бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
10. А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
11. а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
12. Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13. та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
14. Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
15. та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16. Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17. бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18. Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19. за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20. Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21. Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22. бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
23. Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24. коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25. Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26. Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27. Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28. Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29. Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30. Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31. Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
32. А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33. та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34. Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35. Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36. та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
37. Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38. переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
39. А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
40. і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
(Псалми 36:1-40)
