Невелика різниця в характерах подружжя допомагає створити гармонійну сім’ю, тому що один із подружжя доповнює іншого. В автомобілі необхідні обидві педалі: і газ, щоб їхати, і гальмо, щоб вчасно зупинитися.
Бог премудро розпорядився всім. Чоловіка Він наділив одними даруваннями, жінку – іншими, щоб жінка корилася йому. Адже якби Бог дав жінці таку ж мужність, як чоловікові, то сім’я не могла б встояти.
Між собою подружжя повинне мати очищену любов – для того щоб отримувати одне від одного взаємну розраду і бути в змозі виконувати свої духовні обов’язки.
Терпіння починається з любові. Щоб ти терпів людину, тобі повинно бути за неї боляче. Терпіння рятує сім’ю від руйнування.
Найбільші скандали – і не тільки в сім’ях, а й у житті держав – виникають через малозначні речі.
Про батьків і їхні обов’язки
Чоловік відчуває природну тягу до жінки, а жінка – до чоловіка. Якби не було цієї тяги, то ніхто ніколи не наважився б створити сім’ю.
Для багатьох людей, що живуть по-мирськи, сім’я сьогодні позбавлена сенсу. Тому такі люди не одружуються або ж, вступивши в шлюб, уникають дітонародження чи навіть убивають дітей абортами, самі винищуючи свій рід.
Батькові обійми – якщо в ньому немає благодаті Божої – сухі. А материнські обійми – навіть без Бога – мають у собі молоко. Дитина любить свого батька і поважає його. Але й ця любов до батька збільшується від ніжності та тепла материнської любові.
Батьки повинні духовно допомагати дітям, поки ті ще маленькі, тому що тоді їхні недоліки теж малі, і їх легко виправити. Вони схожі на молоду картоплю, шкірка якої легко знімається, варто лише потерти.
За батьківські помилки розплачуються діти! Деякі батьки руйнують своїх дітей. Але Бог не є несправедливим. Він живить велику і особливу любов до тих дітей, які зазнали в цьому світі несправедливості – від батьків чи від когось іншого.
Треба виправляти дітей тактовно, щоб допомогти їм усвідомити свою помилку, але при цьому не допускати, щоб між вами утворювався розрив. Батьки повинні діяти так само, як хороший садівник, саджаючи маленьке деревце.
Діти та їхні обов’язки
Щоб не посковзнутися на солодкій гірці мирського падіння, яке наповнює душу тривогою і віддаляє її від Бога, діти повинні постійно відчувати велику потребу в радах старших – особливо в критичному віці отроцтва.
Коли чоловік і жінка поважають одне одного, а діти поважають батьків, то життя в родині йде рівно, подібно до годинникового механізму.
Щоб у сім’ї панували мир і злагода, чоловік повинен любити свою дружину більше, ніж свою матір, і більше, ніж будь-кого зі своїх близьких і рідних. Любов чоловіка до батьків повинна проявлятися через його дружину. Звичайно, і дружина повинна поводитися так само.
Як же упокорюється людина в старості! Старий поступово втрачає сили і стає схожим на постарілого сокола.
Батьківське благословення – це найбільша спадщина, яку батьки залишають своїм дітям. Тому діти повинні подбати про те, щоб отримати його.
Духовне життя
Не треба мати душевної тривоги. Вона приводить до внутрішнього надлому, паралізуючи душу.
Бажаючи, щоб ми плекали чесноти, Бог допускає хвороби, злидні тощо. Адже Він міг би зцілити хворих і збагатити жебраків, міг би влаштувати всіх, але тоді ми мали б хибне відчуття, що ми доброчесні.
Молитви маленьких дітей можуть творити чудеса. Бог дає їм те, що вони у Нього просять. Адже діти чисті, непорочні, і тому Бог чує їхню щиру молитву.
Велика користь, якщо людина проста у своїх відносинах з іншими, завжди має про них добрий помисел і не сприймає все надто серйозно. Треба уникати суперечок і бесід, які починаються нібито заради духовної користі, а найчастіше приводять лише до головного болю.
За допомогою посту людина стає агнцем, ягням. Якщо ж вона перетворюється на звіра, це означає одне з двох: або аскеза перевищує її сили, або вона займається нею через егоїзм і тому не отримує божественної допомоги.
Про випробування в нашому житті
Це життя – тимчасове і коротке. І добре, що воно коротке, тому що ті гіркі скорботи, які, подібно до гірких ліків, зцілюють наші душі, минають швидко.
Бог, перебуваючи поруч із нами, бачить скорботи Своїх дітей і втішає їх, як Добрий Батько. Невже ти думаєш, що Він хоче бачити, як Його дитина страждає? Бог враховує всі її страждання, весь її плач і потім винагороджує за це. Тільки Бог дає в скорботах справжню розраду.
Іноді випробування, які спіткають нас, – це немов антибіотики, які Бог дає для зцілення хвороби нашої душі.
Справжня радість народжується з тієї гіркоти, яку людина приймає заради Христа – вона скуштовує її, щоб врятувати свою душу.
Про смерть і майбутнє життя
Для людини, яка померла для світу і духовно воскресла, щодо смерті зовсім немає тривоги, страху чи занепокоєння, адже вона чекає на неї з радістю. Це відбувається тому, що вона піде до Христа і буде радіти поруч із Ним.
Ніхто ще не підписував з Богом контракт про те, коли йому померти. Бог забирає кожну людину в найбільш підходящий момент її життя, особливим, тільки для неї придатним способом – так, щоб врятувати її душу.
Ми повинні зрозуміти, що людина насправді не вмирає. Смерть – це лише переселення з одного життя в інше. Це лише розлука на короткий час.
