Нечувана вага молитви: притча, що змінить вашу віру!


Якась жінка у старому вбранні увійшла до продуктової крамниці. Вона наблизилася до господаря й тихо спитала, чи може взяти трохи їжі “в кредит”. Пояснила, що її чоловік тяжко хворий і не може працювати, а їхні четверо дітей сидять удома голодні.

Господар невдоволено буркнув і, втрачаючи терпіння, наказав їй іти геть.

Але жінка благала:

— Прошу вас, я скоро принесу гроші!

Власник крамниці твердо заявив, що не дає “в кредит”, і порадив їй пошукати іншу крамницю в цьому районі.

Один із клієнтів, що стояв поруч, підійшов до господаря й попросив вислухати жінку. Той неохоче спитав:

— Чи маєте список продуктів?

— Так, пане, — відповіла вона, і в її голосі забриніла надія.

— Добре, — сказав власник. — Покладіть список на ваги. Я дам вам стільки товарів, скільки він важить.

Жінка на мить завагалася. Опустивши голову, витягнула з торби клаптик паперу й щось поспіхом написала. Потім поклала його на шальку терезів, не піднімаючи очей.

Очі господаря й клієнта розширилися від здивування, коли шалька раптом різко опустилася й залишилася в такому положенні. Глянувши на вагу, власник прошепотів:

— Нечувано!

Клієнт усміхнувся, а господар почав класти пакунки з продуктами на другу шальку терезів. Він ставив коробки й банки, але вага не рухалася. Накладав усе більше й більше, щораз більше дратуючись.

Зрештою, він узяв папірець і, розгніваний та збентежений, подивився на нього. Це не був список продуктів. Це була молитва:

“Боже, Ти знаєш, у якій я ситуації, і знаєш, чого я потребую. Все віддаю у Твої руки!”

Власник крамниці мовчки віддав жінці все, що їй було потрібно.

Жінка подякувала й вийшла.

Тільки Бог знає вагу молитви.

Бруно Ферреро


ІНШІ СТАТТІ

error: Content is protected !!