У світле свято Вознесіння Господнього в храмах звучать тропарі, кондаки, читаються молитви. У цих піснеспівах і молитвах спершу оспівується сама божественна подія, а потім проголошуються обітниці Ісуса Христа, залишені християнам, що живуть на землі.
Під час молитви важливі не лише вимовлені слова, а насамперед — відчуття серця християнина. На початку звучить подячна пісня за те, що Господь Ісус зійшов на землю, перетерпів заради грішників смертельні страждання, воскрес і вознісся на Небеса, щоб Своєю любов’ю оберігати тих, хто вірний Йому.
Порада: у день свята Вознесіння Господнього особливо добре звершити молитву перед іконою «Вознесіння Господнє».
Молитва:
Господи Ісусе Христе, Боже наш, що зійшов із небесних висот заради спасіння нашого і сповнив нас духовною радістю у святі й світлі дні Воскресіння Твого, а по завершенні земного служіння Твого — вознісся на Небо зі славою і сів праворуч Бога й Отця!
У цей ясний і світлий день Твого Божественного Вознесіння на Небо земля святкує і торжествує. Небо сьогодні радіє вознесінню Творця всесвіту, люди безустанно прославляють, бачачи, що природа їхня, яка заблукала і впала, вже на раменах Твоїх, Спасе, спочиває і до Неба підноситься. Ангели ж весело промовляють: «Хто Цей, що приходить у славі, сильний у боротьбі? Він насправді — Цар Слави!»
Допоможи і нам, немічним, що по-земному мислимо і не перестаємо догоджати лише тілу, — споглядаючи величний Твій вихід на Небо, залишити всі свої життєві й тілесні турботи й разом з апостолами Твоїми серцем і думками звернутися вгору, пам’ятаючи, що на Небі — вічна оселя наша, а тут, на землі, ми — лише подорожні й прибульці, які відійшли від батьківського дому у далеку країну гріха.
Заради цього молимо Тебе, Господи: Своїм славним Вознесінням онови нашу совість, бо немає в нас нічого дорожчого за неї в цьому світі. Виведи нас із полону гріха, тілесності й марноти, щоб думками нашими ми шукали горішнього, а не земного, щоб не лише собі догоджали й для себе жили, а Тобі, Господу і Богу нашому, служили й трудилися — доки не звільнимося від тілесних кайданів і, пройшовши митарства, не досягнемо небесних осель Твоїх, де, ставши праворуч величі Твоєї, з ангелами й архангелами та всіма святими прославлятимемо Всесвяте Ім’я Твоє, з Безпочатковим Твоїм Отцем і Всесвятим, Єдиносущним і Животворчим Твоїм Духом — нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
На завершення молитви варто щиро покаятися, бо неможливо увійти у вічне життя, якщо Господь:
не пожвавить нашу совість;
не виведе з полону гріха;
не дарує духовної мудрості;
не допоможе відмовитися від уз плоті.
Згідно з обітницею Спасителя, на Небесах вірних Його послідовників зустрінуть Ангели, Архангели і всі святі, щоб разом із ними славити Бога Отця, Сина і Святого Духа.
