22 грудня, Православна Церква святкує подію чудесного зачаття Пресвятої Богородиці праведною Анною.
«Господь наш і Бог, бажаючи створити для Себе живу Церкву і святий Дім для Свого перебування, послав Ангела Свого до праведних Іоакима та Анни. Від них Він благоволив приготувати по плоті Матір Свою і звістив про зачаття бездітної та неплідної Анни й народження нею Діви».
Свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці належить до тих днів церковного календаря, повз які світська людина легко може пройти, якщо дивитися поверхово. У ньому немає зовнішньої урочистості великих чи двунадесятих свят, але є щось значно глибше — тиха радість початку спасіння людства Христом, яке звершується ще до Його слів, до проповіді й навіть до Вифлеєма.
Праведні Іоаким і Анна жили побожно, виконували Закон, молилися, творили милостиню, але довгі роки залишалися бездітними. У старозавітній свідомості це сприймалося як тяжке випробування і навіть як знак особливого Божого попущення за гріхи.
Їхня скорбота була не лише особистою, а й суспільною: безпліддя ставало причиною принижень, мовчазного осуду, підозр… Проте саме в такому стані вони не ожорсточилися, не озлобилися, не відвернулися від Бога, а продовжували довіряти Йому своє життя.
«Вважаючи свою бездітність безчестям для себе (1 Цар. 1:6–7; Лк. 1:25) і терплячи через це наругу від ближніх, скорботні праведники Іоаким і Анна не втрачали надії на всеблагого і всемогутнього Бога. Вони постилися і в гарячих молитвах та обітах просили Господа розв’язати узи їхнього непліддя».
Священне Передання розповідає, що під час одного зі свят праведного Іоакима не допустили до принесення жертви в храмі через відсутність дітей. Це стало для нього глибокою раною, і він відійшов у пустелю для молитви та посту. Анна ж у своєму домі зі сльозами молилася Богу, обіцяючи, що якщо Господь дарує їй дитину, вона присвятить її служінню Богові.
І тоді їй з’явився Ангел Божий, який сповістив, що в Анни народиться дочка на ім’я Марія, через Яку благословляться всі народи землі. Згодом Ангел з’явився і святому Іоакиму, наказавши йому йти до Єрусалима.
Ця подія — не лише радість однієї родини, а перелом у всій історії людства. Із зачаття Пресвятої Богородиці починається шлях Боговтілення. Ще не народилася Та, Яка скаже: «Ось Я, раба Господня; нехай буде Мені за словом Твоїм» (Лк. 1:38), але вже починає здійснюватися обітниця, дана людству після гріхопадіння.
Свята Анна, сповнена радості від ангельської благовісті, поспішила до Єрусалимського храму, щоб подякувати Богові та знову підтвердити обіт посвятити Йому очікуване Немовля. Саме там, у Єрусалимі, праведна Анна зачала Пресвяту Діву Марію і, по закінченні належного часу, народила.
Дівчинка до трьох років жила в домі батьків, а потім, на виконання обіту, була приведена праведними Іоакимом і Анною до храму, де й виховувалася до повноліття.
У цьому святі є й важливий духовний урок для сучасної людини, звиклої до швидких результатів: Бог діє не завжди миттєво, але завжди безпомилково. Він чує молитви, навіть якщо відповідь на них приходить через роки. Апостол Павло пише: «Бо надія, коли бачить, не є надією» (Рим. 8:24).
Праведні Іоаким і Анна стали живим утіленням цієї надії — надії, яка не потребує доказів і не ставить умов, а живе міцною вірою, смиренням, терпінням і любов’ю до Бога та одне до одного.
Умудри нас, Господи!
Тропар, глас 4
Сьогодні безпліддя узи розв’язуються,
бо Бог, почувши Іоакима й Анну,
понад надію обіцяє їм явно народити Богонемовля,
з Якої Сам народився Неописанний, ставши Людиною,
і звелів ангелу взивати до Неї:
радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.
Кондак, глас 4
Святкує сьогодні вселенна Аннине зачаття,
що сталося з волі Божої,
бо вона породила понад слово
Ту, Яка Слово народила.
Молитва праведним Богоотцям Іоакиму й Анні
О, святі праведники, Богоотці Іоакиме й Анно!
Моліть Милосердного Господа,
щоб Він відвернув від нас гнів Свій,
праведно зведений на нас за діла наші,
і, знехтувавши безліч наших гріхів,
навернув нас, рабів Божих (імена),
на шлях покаяння та утвердив нас на стежках заповідей Своїх.
Вашими молитвами збережіть життя наше в мирі,
випросіть нам успіх у всякому добрі,
даруючи від Бога все потрібне для життя й благочестя,
визволяючи нас вашим заступництвом
від усяких напастей, бід і наглої смерті,
захищаючи від ворогів видимих і невидимих.
І так, у мирі перейшовши це тимчасове життя,
нехай досягнемо вічного спокою,
де за вашим святим молінням
сподобимося Небесного Царства
Христа, Бога нашого,
Якому з Отцем і Пресвятим Духом
належить усяка слава, честь і поклоніння
на віки віків. Амінь.
