Молитва, за порадою апостола Павла, має звершуватись невпинно (1 Сол. 5:17). Найзручнішою формою молитви є Ісусова молитва:
«Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного».
Багато святих отців радили звершувати саме цю молитву — вона коротка, але надзвичайно глибока за змістом. Наприклад, святий Іоан Ліствичник казав:
«Не намагайся багато говорити, щоб розум не розсіювався в пошуках слів для молитви».
При цьому молитися слід не лише розумом, а й серцем, усвідомлюючи зміст кожного слова. Ісусову молитву не слід механічно повторювати, подібно до мантр, і не треба прагнути до особливих «медитативних» станів. Кожне слово має бути живим зверненням до Того, Хто тебе чує — зосереджено й уважно.
Хоч це й звучить дивно, але неправильне звершення Ісусової молитви може завдати шкоди душі. Людина, яка не полишає гріховних звичок, але при цьому молиться, може впасти в духовну гордість, втратити відчуття власної гріховності, а в тяжких випадках — навіть у душевну хворобу.
Щоб молитва не зашкодила душі, необхідно порадитись із духовником. У святих отців є навіть вказівки, як сидіти, тримати голову під час молитви, як узгоджувати її з диханням — однак ці поради підходять не всім. Мирянам вкрай небезпечно самостійно практикувати такі речі без благословення священника. Навіть ченці, які під час постригу отримують чотки для невпинної молитви, вчаться їй усе життя — через помилки, усвідомлення і виправлення.
Ісусову молитву можуть звершувати не лише монахи, а й миряни, але з обов’язковою порадою зі священником, тверезим розсудженням та духовним читанням. І найголовніше — не на шкоду ближнім, обов’язкам, роботі, пам’ятаючи, що віра без діл мертва (Як. 2:26).
Молитва до Господа про допомогу (перша)
О, Дивний Творче, Чоловіколюбний Владико, Многомилостивий Господи!
Із серцем сокрушеним і смиренним молюся Тобі: не зневаж моління грішного мого, не відкинь сліз моїх і зітхань, вислухай мене, як хананеянку, не зневаж мене, як блудницю, але яви й на мені, грішному, велику милість Твого чоловіколюбства.
Чесним одягом Твоїм захисти мене, помилуй і зміцни, щоб я всі випробування й біди, які Ти посилаєш, терпів із подякою в надії на вічні блага.
Особливо ж смуток мій оберни в радість, щоб я не впав у відчай і не загинув, нещасний.
Бо Ти — джерело милості й непостидна надія спасіння нашого, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, Благим і Животворчим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва до Господа про допомогу (друга)
Владико Господи, Неба і землі, Царю віків!
Благоволи відкрити мені двері покаяння, бо з болем серця молюся до Тебе, істинного Бога, Отця Господа нашого Ісуса Христа, Світла світу.
Зглянься зі Своїм милосердям і прийми моє моління. Не відвернися від нього, але прости мені, що впав у численні гріхи.
Шукаю спокою — і не знаходжу, бо совість моя не дає мені прощення.
Очікую миру, та нема в мені миру — через безмір моїх беззаконь.
Почуй, Господи, мене, хто в розпачі. Я, позбавлений сили та думки до виправлення, припадаю до Твоїх щедрот: помилуй мене, поваленого в землю і засудженого за свої гріхи.
Обертай, Господи, плач мій на радість, зніми з мене вереття печалі й підпережи мене веселістю.
Даруй мені спокій, як вибраним Твоїм, у яких немає більше хвороб, журби та зітхань.
І відкрий мені двері Твого Царства, щоб разом із тими, хто насолоджується світлом лиця Твого, Господи, я отримав життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому. Амінь.
Псалом 39
1. Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2. Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
3. Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
4. і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
5. Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
6. Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
7. Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
8. Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
9. Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
10. Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув’язнюю я, Господи, знаєш Ти,
11. справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
12. Тому, Господи, не ув’язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
13. бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене…
14. Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
15. нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
16. Бодай скам’яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
17. Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
18. А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
(Псалми 39:1-18)
Псалом 101
1. Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
2. Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
3. Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
4. Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі…
5. Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій…
6. Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості…
7. Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
8. Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі…
9. Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
10. І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
11. через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене…
12. Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
13. А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам’ять Твоя з роду в рід.
14. Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
15. бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
16. І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
17. Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
18. До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
19. Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
20. бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
21. щоб почути зідхання ув’язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
22. щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
23. коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
24. Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив…
25. Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
26. Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
27. позникають вони, а Ти будеш стояти… І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони…
28. Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
29. Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
(Псалми 101:1-29)
Молитва перед іконою Божої Матері «Віднайдення загиблих»
О Заступнице Усердна, Милосердна Мати Господа! До Тебе прибігаю я, зневажений і найгрішніший з усіх людей.
Почуй голос моління мого, почуй мій зойк і стогін, бо беззаконня мої вищі від голови моєї, і, як корабель у бурі, я тону в морі гріхів своїх.
Та Ти, Всеблага і Милосердна Владичице, не відвернися від мене, зневіреного й у гріхах загиблого.
Помилуй мене, що каюсь у лихих діяннях своїх, і направ мою загублену, нещасну душу на правий шлях.
На Тебе, Владичице моя, Богородице, покладаю всю надію мою.
Ти, Мати Божа, збережи і укрий мене під Своїм Покровом — нині, повсякчас і навіки. Амінь.
