Раптова хвороба вносить зміни не лише у повсякденне життя, а й у духовну працю. Погане самопочуття стає причиною того, що ми не тільки пропускаємо богослужіння в храмі, але й відчуваємо нестачу сил для уважної молитви вдома. Святий Паїсій Святогорець давав віруючим поради, як слід молитися, якщо захворів хтось із рідних або ж сам.
Герондо, під час хвороби чи слід мені дотримуватися звичного правила, чи можна його скоротити?
Роби так, як тобі під силу. Якщо можеш, тихенько читай псалми і молися своїми словами: не тільки за себе, але й за всіх, хто зараз також страждає від хвороб. У такі моменти ти краще відчуватимеш їхній біль, тому молитва буде сердечною. Фізичні страждання — це важлива передумова для того, щоб уважно й з любов’ю молитися за інших. Можеш вважати, що Господь створив для тебе умови для доброї молитви.
Я десь чув таке твердження, що хвороби завжди даються на користь хворому, і молитися за його здоров’я не потрібно. Мені це здалося таким, що суперечить християнському вченню. Що ви скажете?
Якщо ближній хворіє й терпить страждання, молитися за нього — це природне бажання і прояв нашої любові. Молитися потрібно в будь-якому разі: якщо одужання та довголіття буде на спасіння душі хворого, Господь обов’язково допоможе.
Як слід діяти, якщо людина перебуває на межі життя і смерті, і лікарі не дають жодної надії?
Ми повинні робити все, що в наших силах, а решту передавати в руки Бога. Господь за своєю природою благий, тому вирішить ситуацію так, як буде найкраще для хворого.
Я знаю людей, які розсилають до монастирів записки за здоров’я хворих. Чи правильно це?
Це правильно, але цього недостатньо. Потрібно, щоб рідні самі молилися, і щоб сам хворий, наскільки це можливо, теж звертався до Бога. Не варто обмежуватися лише тим, щоб молитву за нього звершували інші.
А якщо в голову приходять такі думки: нехай Господь забере до Себе хворого, бачачи його страждання. Неможливо буває спокійно дивитися, як близька людина переносить важкі муки перед відходом до Господа. Чи можна молитися про те, щоб Бог забрав його?
Не потрібно вказувати Богу, що Йому робити. Віддай усе в руки Бога і покладайся на Нього. Господь знає, що найкраще для Його дитини, і як люблячий Батько вчинить належним чином.
