Ганна увірвалася до кімнати матері і з порога закричала:
– Мамо, прошу тебе – не молись про мене більше!
– В чому справа? – злякалася мати.
Сьогодні субота буде дискотека, а це тривога. І хлопець у неї із кримінального середовища.
Невірне, як біси відчули її бажання палко помолитися за дочку і намагаються позбавити дівчинку цього єдиного, але найміцнішого захисту!
А Ганна плутано пояснювала:
– З хімії двійку схопила. Спочатку думала – випадково. А потім дійшло! Поки ти вдома, то в мене все гаразд, а як у храм сходиш, то одразу починається! З усім класом посварюся. Подруги Дениса відбивають.
Ганна допитливо подивилася на матір:
– Позавчора до храму ходила?
– Ходила!
– Я двійку отримала. Олена на Дениса вішається, а Іра обіцяла її понівечити.
Ганна закричала:
― Ще одна твоя молитва і я власними руками твою Біблію порву!
– Доню, та як же так можна? – заплакала мати.
Донька вибігла із кімнати.
– Куди ти?
– На дискотеку. Дениса в мене відіб’ють!
― Може це на краще?
– Ні! – Ганнусине обличчя перекосила страшна гримаса.
Залишившись сама, мати скрушно похитала головою.
«Можливо, не треба про неї так молитися, раз у неї через це все життя перекидком ― подумала раптом вона і одразу накинулася на себе: ― Хоча хіба це можна назвати життям? А який жах, якщо її не зупинити, почнеться після життя – потім?..»
Мати стала навколішки почала молитися за дочку.
«Пішла! – з гіркотою зрозуміла мати. ― Мабуть, ніяка молитва такої вже не допоможе!»
Але, увійшовши до сусідньої кімнати, зненацька побачила, що дочка досі лежить на дивані бліда, з рушником на голові.
– Захворіла? – заметушилася вона.
― Голова розколюється… ― насилу вимовила Ганна.
Голос у неї був безпорадний, слабкий.
Вона принесла пігулки від головного болю. Ганна покірно випила їх.
Вона підвелася, щоб піти на дискотеку, але зі стоном впустила голову на подушку.
– Ні, – прошепотіла вона. ― Нехай там буде, що буде, а я не можу…
Але вранці від хвороби не залишилося й сліду. Бадьора, Ганна, відпочивши, навіть сама запропонувала сходити в магазин за хлібом, чого давно вже з нею не було.
Пішла. І майже відразу повернулася додому бліда, як крейда.
Побачивши її, мати сплеснула руками:
– Ганнусю, що з тобою? Знову голова? На тобі немає обличчя!
– Зі мною нічого! А ось у Олени справді немає обличчя!
– Як це? – не зрозуміла мати.
― Іра принесла на дискотеку соляну кислоту і хлюпнула на Олену. Денис почав бити цю божевільну. Почалася бійка. Не тільки кулаки – биті пляшки та ланцюги в хід пішли. Півдискотеки у лікарні. Уявляєш, що було б зі мною, якби я теж була там? Точно ― не під кислоту, то під ніж би потрапила.
– Слава Тобі, Господи! – тільки й змогла прошепотіти мати.
Почувши це, Ганна уважно подивилася на неї і спитала:
– Зізнавайся, це твоя робота?
– Ні!
– Та не бійся, – схлипнула Ганна. – Не порву Біблію.
― Це Господь уберіг тебе від біди. А я тільки помолилася.
Ганна встала, нахилилася до матері та поцілувала її в щоку.
– Прости мене! І, будь ласка, молись за мене! – попросила вона.
І, подумавши, додала:
– Частіше …
