Чи можна заразитися коронавірусом від ікон або причастя? Що робити віруючим під час пандемії – пояснюють священики


Всесвітня організація охорони здоров’я визнала вірус COVID-19 (коронавірус) пандемією. Деякі країни ввели режим надзвичайної ситуації і частково закрили в’їзд, в інших введені обмежувальні заходи в навчальних закладах і заборону на масові заходи. Під питанням залишається участь віруючих в загальних богослужіннях.

Чи дійсно потрібно закривати церкви і чи можна заразитися від ікон або причастя?

Закриття храмів і мечетей

У зв’язку з поширенням вірусу вже закриті собор Сан-Марко у Венеції, площа Святого Петра і весь Ватикан, а також головні для мусульман місця паломництва – Мекка і Медіна в Саудівській Аравії. У Палестинській національній автономії закрили Церква Різдва у Віфлеємі, а в Південній Кореї епідемія спалахнула в середовищі віруючих релігійної групи “Храм скинії свідоцтва Шинь-Чонджу”. Повідомляється, що віруючі заразили один одного під час богослужіння. Всього з 230 тисяч послідовників на даний момент близько 9 тисяч мають синдроми коронавируса.

В Ірані, де зафіксовано один з найвищих рівнів зараження, кілька місцевих жителів облизували ворота могили одного з шиїтських лідерів, демонструючи тим самим відсутність страху перед вірусом.

Папа римський Франциск скасував публічну месу в неділю, 8 березня. Замість цього закриту службу транслювали віруючим онлайн. В Італії заборонені публічні богослужіння, а покійних будуть тимчасово ховати без відспівування.

Тим часом міжнародне право дозволяє обмежувати релігійну свободу, коли мова йде про захист здоров’я населення.

У країнах, де багато православних віруючих, поки не обговорюються питання закриття храмів, але є інша проблема – причастя загальної ложкою. У Болгарській і Грузинській православних церквах заявили про те, що вірус не може передаватися через причастя, і тому віруючим переживати не варто. Правда, в Грузинської церкви пізніше все-таки погодилися здійснити санітарну обробку храмів.

У Румунської церкви дозволили причащати віруючих одноразовими ложками. У Православній церкві України і в Корейської митрополії порадили віруючим не цілувати ікони, а лише кланятися їм.

Серед православних йде дискусія: чи може вірус передаватися через святині – ікони і причастя? З іконами більш-менш розібралися: багато хто пригадав експеримент дизайнера Дар’ї Федорової, яка в 2017 році зібрала змиви з ікон в московських храмах і посіяла зразки. На образах були виявлені стафілококи, стрептококи, синьогнійної та кишкові палички. В цілому, зараз представники православних церков не заперечують, що на іконах можуть бути бактерії.

Суперечки ведуться навколо причастя. Справа в тому, що православні віруючі причащаються з однієї ложки – і виходить, що після подачі причастя кожна людина цю ложку облизує. У багатьох такий спосіб викликає питання щодо його гігієнічності.

У греко-католицьких церквах і у православних в Європі дещо інша практика. Віруючі, підходячи до священика, широко відкривають рот, закидають голову назад, і священик вкладає причастя, не торкаючись ложкою порожнини рота або губ.

Причастя як переносник вірусу

Через необхідність православним причащатися однією ложкою і мати з нею контакт, виникають суперечки щодо того, чи можна через це заразитися інфекцією. Згідно з православним віровченням, вважається, що в чаші під виглядом хліба і вина знаходяться справжні тіло і кров Ісуса Христа. Частина віруючих і священиків з цього робить висновок, що заразитися від причастя не можна, адже тіло і кров Господа не можуть бути переносниками вірусу. Таку точку зору займають вже згадані Болгарська і Грузинська церкви, а також Церква Чеських земель і Словаччини.

Є й інша позиція. Її сформулював, зокрема, глава Всесвітнього союзу старовірів Леонід Севастьянов: він стверджує, що причастя не володіє дезинфікуючими властивостями, оскільки сама по собі дезінфекція передбачає знищення вірусів і бактерій, які теж є витворами бога. А він не може знищувати своє творіння. Ризик зараження через причастя все-таки є. Причастя завжди має на увазі фізичний контакт. У той же час предметом православного віровчення не є віра в те, що вміст чаші має особливі дезінфікуючі властивості.

Ректор Відкритого університету святої Софії священик Георгій Коваленко вважає, що Бог не повинен працювати фільтром по очищенню води на Водохреще або дезинфектором під час пандемії.

Директор Інституту Святого Томи Аквінського, католицький богослов Петро Балог підкреслює, що причастя, хоча і є тілом і кров’ю Ісуса Христа, не позбавлене властивостей фізичних продуктів. Точно так же, як Ісус був і богом і людиною одночасно, причастя має властивості боголюдського організму.

Балог також нагадує, що в історії були випадки отруєння римських пап через причастя. У Ватикані існував навіть спеціальний диякон, який повинен був перевіряти хліб і вино перед месою – на предмет того, чи не отруєні вони. За словами батька Петра, в XIV столітті в Європі під час чуми померло близько половини членів чернечого ордену картузіанцев і третина домініканців. Так що причастя не панацея від фізичних хвороб.

 


ІНШІ СТАТТІ