18 червня православна Церква вшановує пам’ять священномученика Дорофея Тирського, який постраждав за віру під час гонінь на християн за імператора Діоклетіана. У народі цей день відомий як Горобині ночі — вважалося, що темна пора доби стає коротшою, мов щебет горобців. Про життя святого, звичаї, прикмети й заборони 18 червня — у матеріалі.
Хто такий Дорофей Тирський
Під час гонінь на християн у кінці III — на початку IV століття, у місті Тирі (Фінікія) єпископом був святий Дорофей. Згідно з переказами, він залишив Тир, щоб уникнути переслідувань.
Коли до влади прийшов святий імператор Костянтин Великий (306–337), Дорофей повернувся до міста й знову очолив паству. Він служив понад півстоліття, навертаючи до Христа багатьох язичників.
Коли ж розпочалися нові гоніння за імператора Юліана Відступника, святому було вже понад сто років. Дорофей покинув Тир і вирушив до міста Уд у Мізії (сучасна Варна, Болгарія), де його схопили й піддали жорстоким тортурам за відмову вклонитися ідолам. Близько 362 року святий віддав душу Богові у віці 107 років.
Згідно з деякими джерелами, священномученик Дорофей є автором Синопсису — збірника житій та легенд про святих пророків і апостолів. У цьому творі наведено один із варіантів списку сімдесяти апостолів — учнів Христа, які проповідували Його вчення в I столітті.
День Дорофея: традиції, прикмети й народні вірування
18 червня у народному календарі — День Дорофея Тирського. Церква вшановує його як мудрого наставника й духовного пастиря. А серед людей цей день вважався межовим у році: ночі помітно коротшали, ставали «горобиними» — легкими й швидкоплинними, як пташине щебетання.
Одним із символів цього дня вважалася сон-трава (простріл). Люди вірили, що вона допомагає бачити віщі сни й захищає від злих духів. Квітку збирали ранком, на зорі, дбайливо зривали, клали під подушку або в кишеню — на щастя й пророчі сновидіння. Саме на Дорофея, за повір’ям, сон-трава набуває особливої сили.
Вранці 18 червня люди виходили на городи: вважалося, що прополювання в цей день особливо дієве — бур’яни після цього довго не ростуть. Ця праця сприймалася не лише як очищення землі, а й як очищення душі: адже ніч у народній уяві уособлювала не лише темряву, а й духовне затьмарення, яке тепер відступає.
Особливої уваги надавали туману. Якщо вранці над водою стелиться туман — восени буде багато грибів. Такий туман вважали добрим знаком урожайності, особливо лісової.
Спостерігали й за поведінкою природи:
Якщо бджоли зранку не вилітають з вулика — буде дощ.
Яскравий захід сонця у похмурий день — до тривалої негоди.
Якщо дятел стукає, а потім раптом замовкає, або сова кричить уночі — також до опадів.
А роса на грядках — до щедрого врожаю зернових.
Тварини теж підказували зміни погоди:
Мурашки закривають вхід у мурашник — до дощу.
Собаки стають неспокійними — до зміни погоди.
Східний або південно-східний вітер — до дощового й вітряного літа.
А от великої кількості павуків чекали з радістю — до теплої та стабільної погоди наприкінці червня.
❌ Що заборонено робити 18 червня
🔸 Не виходити з дому після півночі
У народі вірили, що ніч на Дорофея — небезпечна. Землею нібито блукає нечисть, і випадкова зустріч із нею могла призвести до хвороби чи біди. Навіть звичайна прогулянка після заходу сонця вважалася ризиком — ніч у цю пору надто коротка й «тонка», тому — вразлива.
🔸 Не розмовляти з незнайомцями, особливо з жінками
Вірили, що нечиста сила може набувати людського вигляду й намагатися вивідати таємниці. Такі зустрічі могли принести нещастя, особливо якщо розповісти щось важливе або особисте.
🔸 Не сваритися й не підвищувати голос
Цей день вимагав спокою й миру. Заборонялося лаятися, з’ясовувати стосунки чи кричати. Особливо уникали гострих предметів — ножів, вил, серпів. Вірили, що будь-який конфлікт у цей день може «врости» в хворобу, особливо — у зубний біль, а в домі надовго оселяться сварки.
🔸 Не видавати чужих таємниць і не переказувати почуте
Навіть якщо це сказано з добрих намірів — у День Дорофея мовчання вважалося чеснотою.
Особливо це стосувалося віщих снів — ті, що наснилися в ніч на 18 червня, не можна було розповідати. Вважалося: якщо сон залишити при собі — він збудеться. А якщо поділитися — це може принести нещастя, хворобу чи втрати.
