8 червня православні християни відзначатимуть Трійцю (П’ятдесятницю). Це одне з найбільших церковних свят, яке традиційно припадає на п’ятдесятий день після Пасхи й завершує пасхальний цикл. Розповідаємо про значення свята, його традиції, обряди та про те, що можна і чого не варто робити на Трійцю.
Коли святкують Трійцю у 2025 році
У 2025 році День Святої Трійці православні християни відзначатимуть 8 червня. Дата щороку змінюється, адже Трійця святкується на п’ятдесятий день після Пасхи (звідси й інша назва — П’ятдесятниця).
Трійця: суть свята і його значення для вірян
День Святої Трійці — одне з найважливіших свят православного календаря. Це дванадесяте свято, тобто одне з дванадцяти головних свят року після Пасхи. Воно присвячене сходженню Святого Духа на апостолів.
Згідно з Новим Завітом, на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового, коли апостоли зібралися в Сіонській світлиці в Єрусалимі, на них зійшли «вогненні язики» — так Святий Дух наділив їх здатністю проповідувати різними мовами. Цей день вважається народженням Христової Церкви — саме тоді розпочалась відкрита проповідь християнства.
На одній із давніх ікон Трійці апостоли зображені сидячими півколом, а між ними — порожнє місце. Воно символізує невидиму присутність Святого Духа.
Традиції та звичаї на Трійцю
А вже в сам День Трійці в храмах звершуються святкові богослужіння — Божественна літургія та Велика вечірня. Церкви прикрашають зеленню, березовим гіллям і квітами — як символами життя та оновлення.
Після літургії вперше за весь пасхальний період читають три колінопреклонні молитви — це особлива частина богослужіння на Трійцю.
Пасхальний період триває 50 днів після Пасхи — це час духовної радості після Великого посту. У цей період не прийнято ставати на коліна чи здійснювати земні поклони під час молитви.
Багато вірян на Трійцю приносять до храму гілки берези чи букети квітів, а після служби несуть їх додому. Вважається, що вони оберігають оселю від зла та приносять благословення.
Що можна робити на Трійцю
Священники наголошують: на Трійцю варто йти до храму, щиро молитися, просити в Господа миру, благословення та зміцнення віри. Рекомендується також приступити до Сповіді та Причастя.
Це день родинного спілкування — добре зібратися за святковим столом, запросити близьких, поспілкуватися з ріднею.
Оскільки Трійця — духовне свято, корисно робити добрі справи, допомагати тим, хто потребує.
Хрещення цього дня не заборонене, хоча може бути складно реалізувати через велику кількість вірян у храмах.
Що не можна робити на Трійцю
У День Святої Трійці не можна працювати, особливо фізично. Дозволені лише невідкладні справи. Цей день слід присвятити молитві, відпочинку та спілкуванню з родиною.
Не можна сваритися, лихословити, вступати в конфлікти — це суперечить духові свята. День має пройти в мирі, радості та благоговінні.
Не дозволяється вінчатися — згідно з церковним уставом, таїнство шлюбу не звершується у дванадесяті свята.
Обряди та прикмети на Трійцю
З давніх-давен Трійця пов’язувалась у народній традиції з численними обрядами та прикметами. Священники часто нагадують, що ці звичаї мають язичницьке походження й суперечать православному вченню. Водночас багато з них збереглися як частина культурної спадщини.
Заборонялося обробляти землю — вважалося, що цього дня душі померлих особливо близькі до живих, і потривоживши землю, можна накликати біду.
Береза була головним символом свята. Нею прикрашали домівки, з гілок плели вінки, водили хороводи. У деяких місцевостях саджали в горщик деревце й виконували навколо нього обрядові танці.
Багато прикмет пов’язували з коханням. Наприклад, якщо хлопець поцілує дівчину під прикрашеною березою — вона стане його дружиною.
Дівчата ворожили на вінках, пускаючи їх по річці: якщо вінок плив далеко й не тонув — чекати швидкого заміжжя; якщо крутився на місці чи тонув — весілля поки не буде; якщо вінок прибивався до іншого — десь поруч майбутня пара.
Якщо хлопець витягував із води вінок, вважалося, що дівчина, яка його сплела, — його суджена.
Особливе значення мали погодні прикмети. Якщо на Трійцю йшов дощ — літо буде врожайним. Якщо погода суха — чекали неврожаю та спеки. Казали: «Суха Трійця — бідне літо». У деяких селах навіть влаштовували обряди на виклик дощу — обливалися водою, освячували криниці, молилися.
