Блаженні ті, чиї беззаконня прощені й чиї гріхи покриті. «Беззаконня моє я визнав, і гріха свого я не втаїв; я сказав: “Визнаю перед Господом провину мою” — і Ти простив провину серця мого». (Пс. 31:2–5)
Псалом 31, як і Псалом 1, починається словами «Блажен муж». Тим, хто хоче глибше зрозуміти значення цього слова, радимо звернутися до тлумачення першого псалма. Згадаємо лише, що блаженство — це той стан, який повноцінно відкриється людині в Царстві Небесному.
У земному житті блаженство — це синонім слова «щастя», тобто того, до чого прагне кожна людина. Заради нього багато хто готовий працювати день і ніч, ризикувати життям, порушувати закон, вживати алкоголь або наркотики. Однак істинне щастя, правильніше сказати — блаженство, дається лише Богом, і лише тим, хто прагне єдності з Ним.
Назва цього псалма є доволі незвичною: «Псалом Давида. Для навчання», або, церковнослов’янською — «разуму». Тобто цей псалом Давид написав для нашого повчання. Це цікаво, бо ж усі псалми вчать нас чогось: одні — подяки, інші — молитви, ще інші — надії на Бога. Але саме 31-й псалом має унікальну настанову, яку винесено в його заголовок.
Чого ж навчає нас Давид?
Якщо розглядати буквальний зміст псалма, то всі отці Церкви сходяться на тому, що він був написаний після 50-го, покаянного псалма. Якщо в тому псалмі Давид висловлює каяття, розкриває свої думки й молитви, то в цьому — він свідчить про плоди покаяння: блаженство і мир серця, які приходять через примирення з Богом.
Імовірно, цей псалом з’явився, коли Давид усвідомив, що Господь простив йому гріх і повернув йому пророче служіння. Саме тому Церква зараховує цей псалом до покаянних. А головна наука його — це свідчення про благі плоди щирого покаяння. Про те, що не можна приховувати провини, але слід з розкаянням і відкритим серцем звертатися до Бога, визнаючи свої гріхи.
«Коли я мовчав, — говорить Давид, — знемагали кості мої від стогнання мого щоденного. День і ніч тяжіла на мені рука Твоя; я виснажився, як від літньої спеки». Але коли я визнав свій гріх і сказав: «Визнаю перед Господом провину мою», — Ти простив мені провину серця мого».
Таке головне повчання 31-го псалма у його історичному контексті. Але є і глибше розуміння, важливіше для нашої віри.
Цей псалом цитує апостол Павло у Посланні до Римлян. Як відомо, це послання не було адресоване якійсь конкретній громаді чи приватним питанням, а містило загальне християнське вчення, основу віри й богослов’я Церкви.
Головна думка апостола Павла у Посланні до Римлян — спасіння можливе лише через віру в Ісуса Христа. Він наголошує, що всі — і язичники, і юдеї, і ті, хто мав Закон, і ті, хто його не мав — усі згрішили й позбавлені слави Божої. І жодними ділами, зусиллями, постами, нічними молитвами, тобто нічим людським, ми не можемо себе виправдати.
Як же тоді людині спастися?
Апостол відповідає: «Нині, незалежно від Закону, з’явилася правда Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує… Вони виправдовуються даром, з Його благодаті» (Рим. 3:21–24).
Тобто саме вірою у Христа людина отримує виправдання. Ця думка в свій час була неприйнятною для багатьох юдеїв. Як це грішник або язичник, який ніколи не знав Бога, може стати праведним? Згідно з земною логікою, це можливо лише через великі зусилля.
На підтвердження цього апостол Павло й наводить слова саме з 31-го псалма: «Так і Давид називає блаженним людину, якій Бог приписує праведність незалежно від діл: блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті».
Основна думка апостола — Бог виправдовує людину не за діла, а за віру. Це прославляє Бога і смиряє людину.
«Тому, хто працює, винагорода вважається не за благодать, а за борг» (Рим. 4:4). А тому, хто не спирається на діла, але вірує в Того, Хто виправдовує безбожного, — віра його зараховується в праведність (Рим. 4:5).
До речі, саме з цієї причини 31-й псалом читається одразу після Таїнства Хрещення. Людина, що увірувала в Христа, незалежно від свого минулого, виходить з води праведною, або, за словами Давида, — блаженною.
Насправді ця істина настільки ж фундаментальна, наскільки й важка для розуміння. Недарма псалом названо «псалмом розуму». Її не розуміли юдеї, не розуміють і сьогодні деякі релігії, а навіть у християнському середовищі її не всі приймають. Не приймають — бо багато з нас і далі мислять по-старозавітному.
Багато хто вважає, що прощення гріхів і спасіння здобуваються власними зусиллями, постами, молитвами й добрими справами. У католицизмі, дотримуючись цієї логіки, навіть була запроваджена практика індульгенцій.
Однак Новий Завіт навчає інакше: вірою в Христа людина очищується від усякої нечистоти тіла і духу.
Саме тому, за словами апостола Павла, Давид і пише: «Блажен чоловік, якому Господь не зараховує гріха». Наголос — не на людських ділах, про які Давид нічого не згадує, а на милості Божій, яку людина приймає вірою.
Отже, 31-й псалом, названий повчанням, має глибокий пророчий сенс. Давид, сповнений духу Божого, провістив те, що стане основою християнського вчення: хто і як отримує блаженство.
Тож навчаймося й ми через цей псалом і через послання апостолів, яких ми не могли не згадати, пояснюючи глибину слів царя Давида.
Псалом 31
1. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
2. блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
3. Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
4. бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
5. Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
6. Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
7. Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
8. Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
9. Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
10. Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
11. Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
(Псалми 31:1-11)
