Велика, або Страсна, субота — це день тихого передчуття, останній крок на порозі Великодня. Вона завершує Страсний тиждень — дні, коли Церква згадує останні земні години Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Назва «Страсна» походить від церковнослов’янського слова «страсть», що означає «страждання».
Таємниця погребіння і зішестя до пекла
Христа розіп’яли в п’ятницю, але коли саме Його тіло було поховано — увечері того ж дня чи вже в суботу? Суперечки з цього приводу точаться й досі. За давнім переданням, Йосиф Ариматейський і Никодим поспішно звершили поховання до заходу сонця, адже з настанням суботи — дня спокою — не дозволялося виконувати жодної роботи, навіть ховати померлих.
Але Велика субота — це не лише день тиші. За вченням Церкви, саме в цей час душа Христа зійшла до пекла. Він зруйнував його ворота, сповістив перемогу над смертю й вивів звідти душі праведників, зокрема Адама й Єву. Здавалося, весь світ завмер в очікуванні — але вже наближалося Воскресіння.
Варта біля гробу і вістка ангела
Євангеліє оповідає, що в суботу первосвященники, боячись, що учні викрадуть тіло Вчителя, вмовили Пилата поставити біля гробниці варту та запечатати камінь. Але ні камінь, ні стража, ні печатка не змогли втримати Життя. На світанку наступного дня жінки-мироносиці прийшли до гробу й побачили ангела, який сидів на відваленому камені: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса Розіп’ятого. Його тут немає — Він воскрес!»
Як провести Велику суботу?
Цей день — час тиші та молитовного очікування. У домівках завершують останні приготування до Великодня: фарбують яйця, печуть паски, готують сирну паску. У храмах освячують великодні страви, а богослужіння, яке починається зранку, триває до глибокої ночі.
Велика субота — останній день суворого посту. Дозволяється гаряча їжа, але без олії.
Особливості богослужіння
Утреня розпочинається з винесення Плащаниці — ікони, яка зображає Христа, знятого з хреста. Під сумні співи віряни звершують хресний хід навколо храму, ніби супроводжуючи Спасителя в Його останній земний шлях.
Вечірня з’єднується з урочистою Літургією святителя Василія Великого. Звучать старозавітні пророцтва про Воскресіння, а ближче до опівночі священники переодягаються в білі святкові ризи. Опівночі лунає перше: «Христос воскрес!» — і розпочинається Пасхальна радість.
Що не можна робити у Велику суботу?
У цей день, сповнений благоговійного очікування, слід утриматися від:
гучних святкувань і застіль — це час тиші, молитви й зосередженості;
господарських справ — прибирання, прання, ремонт краще перенести на після Пасхи;
сварок, образ і лихослів’я — серце повинно бути чистим перед зустріччю з Воскреслим Христом;
вживання скоромної їжі — піст триває до освячення великодніх страв;
вінчань та мирських розваг — у цей день Церква готується до найбільшого свята.
Хоча хрещення у Велику суботу формально дозволене, його часто переносять через зайнятість священнослужителів пасхальними богослужіннями.
Велика субота — це день, коли скорбота вже відступає, але ще не розпочалося торжество. Це час затамованого подиху, коли серце завмирає в передчутті:
«Смертю смерть подолав — і тим, що в гробах, життя дарував!»
І вже зовсім скоро пролунає відповідь — світла й всепереможна.
