Благословення – це призив Божої благодаті на справи та життя людини чи людей. У цій статті ми розглянемо, що таке благословення простими словами і що воно означає для християнина.
Значення слова “благословення”
Це одне з найважливіших понять у різних релігіях і культурах. Воно має багато значень і трактувань, але загалом означає духовне побажання добра, миру та благополуччя.
Саме слово “благословення” походить від дієслова “благословити”, що має коріння в церковнослов’янському “благословити”. Його первісне значення походить із грецького слова εὑλογεῖν, що означає “добре слово” (тобто добре побажання).
У християнстві благословення найчастіше означає призив Божої милості та благодаті. Віряни вірять, що Господь благословляє кожного, хто звертається до Нього з покаянням і молитвою. У православ’ї воно також може бути передане через благословення священників.
У ширшому значенні благословення можна розглядати як побажання добра та удачі від близьких, друзів або колег. Проте в сучасному світі цей термін у побутових ситуаціях вживається рідко, оскільки вважається більш релігійним.
Різні значення благословення
Благословення може мати кілька аспектів:
- Дія Бога, спрямована на дарування особливих благ і милостей людям.
- Священнодійство, яке звершується священником або єпископом.
- За церковними канонами, будь-яка дія всередині Церкви звершується тільки з благословення старшого за ієрархією (єпископа, благочинного, настоятеля).
- Дозвіл на певні дії від духовного наставника (наприклад, послаблення посту або читання особливих молитов).
- Благословення від батьків (наприклад, на шлюб).
- Прославлення самого Спасителя також вважається благословенням.
Отже, благословення має багато значень і застосовується в різних контекстах, але найчастіше воно асоціюється з даруванням Божої милості віруючим.
Благословення в Біблії
З давніх часів люди зверталися до Бога, просячи Його милості у своїх справах, а також прославляли Його.
Саме тому благословення Божі часто згадуються на сторінках Святого Письма.
Вже у Старому Завіті, зокрема у книзі Буття, Господь благословляє перших людей:
«І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над рибами морськими, і над птаством небесним, і над усякою твариною, що рухається по землі» (Бут. 1:28).
Пізніше Бог благословив Авраама, обіцяючи йому, що він стане батьком великого народу, який успадкує землю:
«І благословлю тебе, і звеличу ім’я твоє, і будеш ти в благословення; я благословлю тих, хто тебе благословляє, а тих, хто проклинає тебе, прокляну; і благословляться в тобі всі племена землі» (Бут. 12:2-3).
У Новому Завіті благословення також займає особливе місце. Євангельська історія починається саме з благословення:
Архангел Гавриїл, з’явившись Діві Марії, сказав їй:
«Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між жінками» (Лк. 1:28).
Навіть земне життя Ісуса Христа завершується благословенням, коли перед Вознесінням Він благословив Своїх учнів:
«І вивів їх за місто до Віфанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і возноситися на небо» (Лк. 24:50-51).
Таким чином, благословення – це особлива форма передавання Божої благодаті, яка відіграє ключову роль у Святому Письмі. Фактично, історія спасіння починається з благословення і ним же завершується (якщо говорити про події до Вознесіння).
Форми благословення в Церкві
Існують різні форми благословення в церковній традиції:
- Осінення хрестом – під час богослужіння священник осіняє хрестом молільників, закликаючи на них Божу милість.
- Особисте благословення – віруючі можуть просити благословення у священника на початок будь-якої доброї справи.
- Дозвіл церковної влади – у Церкві важливі рішення приймаються тільки з благословення керівництва (наприклад, будівництво храму).
Благословення від священника
У православній традиції благословення може бути дане як у храмі, так і поза ним.
Зазвичай священник благословляє віруючих:
- при вході та виході з церкви,
- перед початком богослужіння,
- перед важливими життєвими подіями (весілля, хрещення тощо).
Коли людина просить благословення, вона повинна розуміти, що це не просто формальність, а прохання Божої допомоги. Благословення буде дієвим, якщо християнин щиро прагне:
- позбутися поганих звичок (наприклад, кинути курити),
- примиритися з рідними,
- допомогти ближнім,
- звершити добру справу.
Благословення батьків
Святе Письмо багаторазово говорить про важливість благословення батьків.
Діти мають шанувати батьків, адже між ними існує не лише фізичний, а й духовний зв’язок.
Благословення батьків особливо важливе у таких випадках:
- перед початком навчання,
- перед далекою дорогою,
- при відправленні на військову службу,
- перед вступом у шлюб.
З особливою повагою ставляться до батьківського благословення на шлюб. В Україні здавна існувала традиція, коли перед вінчанням батьки благословляли молодят іконою.
Благословення – це не просто добре побажання, а важливий духовний акт, який може мати різні форми, але завжди несе в собі звернення до Бога. Воно згадується у Святому Письмі з перших сторінок і залишається актуальним у житті кожного християнина.
