Аборт Православна Церква вважає одним з найбільш важких гріхів. Жінкам, які зробили аборт, Церква відмовляла в причасті на строк до 10 років, так само як і вбивцям.
Задумавшись про спасіння душ, загублених під час абортів, варто розібратися з питанням, чи є ембріон просто додатком до материнського тіла, чи він має послану Небесами душу.
Практично всі світові релігії вказують, що душа вселяється в людину в момент зародження її тіла, стає основним її елементом і є безсмертною. Атеїсти ж, навпаки, переконані, що такої складової людини, як душа, просто не існує, вважаючи ембріон лише матеріалом, з якого розвивається людина. Тому атеїсти досить вільно визначають стадію вагітності, на якій плід у лоні матері можна визнати людиною. При цьому більшість матеріалістів не вважають ембріон людською особистістю, позбавляючи його права на недоторканність і життя.
Існування душі — це предмет нашої віри. Звернувшись до православного вчення, ми можемо зрозуміти, що таке людська душа. Це основа, яка містить в собі план тіла людини, визначає її розвиток і розум. Відомо три типи душ:
- рослинна — її мета лише розмноження і живлення;
- тваринна — крім вищезгаданих ознак має здатність до переживань і прояву емоцій, інстинкти та зародкове мислення;
- людська душа, що має навички спілкування з навколишнім світом і здатність мислити і співчувати.
Християнське вчення стверджує, що душу кожної людини за участю батьків створює Всемогутній в момент, коли відбувається зародження життя. Тому кожна людина — це особистість абсолютно нова, але має зв’язок з предками, що відображається в певних схильностях та подібних рисах.
Чи можуть спастися душі, загублені під час абортів? Це питання мучить жінок, які скоїли такий гріх і прийшли до храму для покаяння. Згідно з церковними канонами спасіння душі, яка не пройшла хрещення, неможливе.
В одному з монастирів Сербії є фреска, яка дає відповідь на питання про спасіння душ, убитих абортами дітей. На ній праотця Авраама зображено сидячим на царському троні в оточенні душ загублених немовлят. Це місце — переддень раю, яке називається «лонем Авраама». Саме там перебувають душі немовлят, які не пройшли хрещення. Вони не можуть увійти в рай, щоб жити в благодаті, але й уникли вічних страждань, не потрапивши в пекло.
Нехрещених малят можна поминати молитвою:
«Господи, полегши їхню долю, за Твоєю волею. Дай їм милість, яку вони можуть сприйняти, і прийми мою молитву не як дерзання, а як голос каючогося грішника.»
Після молитви слід додати такі слова:
«Нехай буде, Господи, воля Твоя, а не моя. Ти краще знаєш, що потрібно кожному з нас.»
