Радійте, праведники, у Господі, правим належить хвала. Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі, хто живе у всесвіті, бо Він сказав – і сталося, Він повелів – і з’явилося. (Пс. 32:8-9)
“Радійте, праведники, у Господі, правим належить хвала” – доволі незвичний початок. Ті, хто уважно читає книгу Псалтир, одразу помітять, що Давид часто звертається до Бога в молитві, подяці, звертається до себе, стверджуючи довіру до Бога. А тут його голос звернений до праведників і правих.
Хто ці люди?
Вважається, що цей псалом у давнину, ще в часи Старого Завіту, був продовженням попереднього, 31-го псалма. На це вказує той факт, що він не має окремої назви. Сімдесят тлумачів, коли перекладали Старий Завіт грецькою, підписали цей псалом так: “Псалом Давида, не надписаний у євреїв”.
Таким чином, відповідь на запитання, хто такі праведники, можна знайти в попередньому псалмі. Згадайте минулу статтю, в якій ми говорили про блаженних. Це ті, хто виправданий Богом. А виправдання приходить через віру в Христа.
Отже, віруючі в Христа, які прагнуть жити за Його словом і щиро каються у своїх гріхах, у термінології святого Давида, апостола Павла, як і всього вчення Церкви, є праведниками. Не дивуйтеся цьому. Згадайте, що каже священник на амвоні, коли виходить із Святими Дарами, і хто приступає до Таїнств Христових?
Слово “праві”, яке також вживається в цьому псалмі, є синонімом “праведні”. В єврейському тексті “праві” перекладається як “прямі”. Це характерне для Святого Письма порівняння праведності з прямою людиною чи дорогою. У свою чергу, “криве” є символом пороку, зіпсованості, гріховного або звивистого шляху. Пригадайте, у казках злі персонажі, як-от Баба Яга, завжди згорблені.
Отже, Давид звертається до праведників і закликає їх радіти. Але чому радіти? Адже наше земне життя називають “долиною плачу”, у ній багато труднощів, скорботи, несправедливості, бідності, голоду, смерті.
Що ж у ній радісного, окрім рідкісних миттєвостей успіху та здобутків? Отримав диплом, влаштувався на високооплачувану роботу, купив будинок, народився син – усе це миттєва радість.
Але Давид усе ж закликає: “Радійте, праведники”, а апостол Павло йде ще далі: “Завжди радійте”. Це вже заклик до постійної, якщо можна так сказати, незмінної радості, яка не може бути швидкоплинною.
Радіти лише земним речам неможливо. Неможливо тому, що, якими б великими вони не були, вони все ж тимчасові – приходять і минають. Куплений будинок потребує ремонту, автомобіль іржавіє, діти дорослішають і нерідко замість радості приносять лише біль і переживання.
Незмінний лише Господь. І тільки Він може бути джерелом справжньої, неперехідної радості. Саме тому Давид говорить: “Радійте у Господі”.
Далі псалом пояснює причини цієї радості. Якщо коротко, то її причина в тому, що Господь – Вседержитель. Отже, наше життя, благополуччя і процвітання не в руках людей, правителів чи начальників, а лише в руках Господа.
Цар Давид пише: “Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі, хто живе у всесвіті, бо Він сказав – і сталося; Він повелів – і з’явилося”. Той, Хто створив увесь всесвіт, хіба не може захистити й прогодувати людину?
“Господь руйнує задуми народів, нищить задуми людей і відкидає задуми князів”. Навіть якщо проти нас повстане не одна людина, а цілий народ чи весь світ, Господь може зруйнувати всі їхні задуми та захистити нас.
“Цар не спасається великою силою, і велетень не врятується могутністю своєю. Кінь ненадійний для спасіння: у великій силі своїй він не врятує”. Усе земне величчя – влада, багатство, зброя – не мають сили перед Божим словом.
Отже, Псалом 32-й закликає нас до радості та нагадує її основу. У нас є Господь-Вседержитель – фундамент не лише нашого спасіння у вічності, а й надії та захисту в земному житті.
У нас є Господь, але важливо, щоб і ми були з Богом. Тому Давид пише: “Блажен народ, у якого Господь є Бог його, – люди, яких Він вибрав собі у спадщину”.
Було б прекрасно, якби наш народ, який прийняв світло істинної православної віри від святих Кирила і Мефодія, завжди пам’ятав ці слова: “Блажен народ, у якого Господь є Бог його”. Бо без Бога ми залишаємося самотніми в цій “долині плачу”, втрачаючи основу справжньої радості.
Тож читаємо і навчаємося з 32-го псалма, де цар Давид звертає наш погляд до Бога, нагадуючи про Його всемогутність, турботу та любов до нас.
Тескт Псалому 32:
1. Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
2. Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
3. заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
4. бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5. Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
6. Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
7. Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
8. Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
9. бо сказав Він і сталось, наказав і з’явилось.
10. Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
11. а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
12. Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
13. Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
14. приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15. Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
16. Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
17. для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
18. ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
19. щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20. Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
21. бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
22. Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
(Псалми 32:1-22)
