Чому ми звертаємося з проханнями не тільки до Господа Бога, але й до прославлених святих, а також до Божої Матері? У чому суть цього?
Чому ми молимося до святих? Хіба ми самі не можемо молитися? Можемо! То чому ж звертаємося до святих?
Лише з однієї причини — їхні душі чисті. Чим чистіша душа, чим вона досконаліша духовно, тим дієвіша молитва. Дуже проста залежність.
І з Пресвятою Дівою Марією те саме. Вона — Пречиста. Тому ми звертаємося до Неї за допомогою.
Але ми молимося святим не тому, що вони можуть звільнити нас від гріхів. Ні. Ми звертаємося до них як до наших співмолитовників.
Так само, як у земному житті ми звертаємося по допомогу до інших людей. Наприклад, просимо поради у мудрішої чи більш духовної людини.
Іноді люди думають, що потрібно молитися святим, щоб вони умилостивили Бога за наші гріхи. Але Бога неможливо умилостивити, бо Бог є любов. Він — абсолютна, досконала любов.
Усі наші звернення до святих і до Бога потрібні зовсім не тому, що Бог нібито гнівається на нас і нам терміново потрібно Його задобрити: поставити свічку, сказати правильну молитву, щоб Він став добрішим. Це неправильне уявлення.
Ми звертаємося до святих із надією, що їхні молитви будуть більш дієвими, ніж наші. Чому? Бо вони моляться всім серцем, а не лише язиком, як часто молимося ми.
Річ у тім, що під час молитви відбувається єднання людського духа з Духом Божим. І це єднання має цілющу силу. А оскільки всі ми складаємо одне тіло, то можемо допомагати один одному — як у земному житті, так і в духовному.
Як ми звертаємося по допомогу до інших людей, так само ми звертаємося до святих і до Божої Матері з проханням помолитися за нас.
Проте це благочестиве діло нерідко спотворюється язичницьким мисленням, коли того чи іншого святого починають вшановувати як божество, перетворюючи молитву на певний магічний ритуал: «треба читати таку-то молитву такому-то святому перед такою-то іконою від такої-то хвороби чи скорботи».
Виходить, що святі нібито мають спеціалізацію в певних сферах і керують якимись конкретними областями. Тому потрібно знати, кому і як молитися, інакше не отримаєш бажаного.
Не дивно, що при такому ставленні до православної віри люди залишаються без духовного плоду. Адже це класичне язичництво.
Тож пам’ятаймо, що святі — це наші співмолитовники, наші помічники, а не «боги», які можуть виконувати наші бажання за власною волею.
Важливо не забувати давню заповідь:
«Не створи собі кумира».
