Яким людям важко отримати допомогу від Бога і чому?
Смиряйся перед усіма
Якщо Бог Сам противиться гордим, то тим більше це роблять люди.
Коли людина поводиться грубо, різко, настирливо – це явні ознаки гордості. Але існує й прихована гордість, яку не завжди легко розпізнати в собі.
В суспільстві слід намагатися бути непомітним і постійно каятися у своїх недоліках. Коли ми щиро жалкуємо про свої помилки, це допомагає нам виправляти їх і йти праведним шляхом.
Навіть якщо людина виконує заповіді, але робить це без покаяння в серці, її праведність може бути неугодною Богові. Адже заповіді можна виконувати й із гординею в душі.
Ніщо, крім смирення, не приведе нас до спасіння. Гордовитій і самовпевненій людині Господь не допомагає, і через це вона потрапляє в тенета ворога.
Гордость – це природа диявола
Гордість – головна риса диявола. Через гординю він із найвищого ангела перетворився на сатану. Гордовиті люди, замість того щоб уподібнюватися Господу, стають схожими на диявола. Саме тому сказано:
«Бог гордим противиться».
Сам Господь закликає нас навчитися від Нього лагідності та смирення. Пресвята Богородиця була обрана саме через свою покірність.
Самовільна людина прагне підкорити собі всіх і все: людей, природу, а потім і Бога. Це означає прагнення стати богом самому. Таким був сатана, так схилилися й Адам із Євою, коли повірили змію-спокуснику, який сказав їм: «Будете як боги».
Саме тому смирення – необхідна якість для людини, щоб протистояти гордості. Без нього всі наші добрі справи й подвиги не тільки не приносять користі, але й стають шкідливими. Вони лише підживлюють гординю, а в майбутньому можуть призвести до духовного падіння.
Гордість, марнославство, самолюбство настільки глибоко вкорінені в людському серці, що для їх викорінення потрібні великі випробування та скорботи.
Як боротися з гордістю?
Якщо людина бачить у собі такі риси, як гордість, заздрість, дратівливість, гнівливість – не варто впадати у відчай. Всі ми – грішні створіння. Але усвідомити це лише розумом недостатньо. Потрібно відчути це серцем, щиро покаятися і заплакати перед Богом.
Молитва з покаянням, згадування своїх гріхів, слабкостей і падінь пом’якшує серце щодо інших людей. Гнів і дратівливість можуть залишатися, але іншого шляху немає. Преподобний Ісаак Сирин казав:
«Іди шляхом, прокладеним стражденними стопами святих».
Ніхто не спасеться навіть добрими справами, якщо не буде внутрішньої боротьби з гордістю та пихатістю. Гордовита людина після смерті піде в обитель головного гордого – диявола. Якщо навіть Бог противиться гордим, то хто зможе їм допомогти?
Якщо ти маєш у собі цю пристрасть, усвідом її та, перш за все, докоряй собі, а не іншим. Щиро кайся перед Богом у молитві.
Гордовитій людині важко спастися
Але Господь усе одно прагне врятувати кожного, тоді як диявол шукає, як погубити душу. Він створює ілюзію успіху, досягнень і перемог, через що людина впадає у самовдоволення та гординю.
Гордість – найглибша, найпотаємніша і найскладніша для виявлення пристрасть. Її важко помітити, а викорінити ще важче.
Гордість закорінена в самій сутності людини, визначає її внутрішню природу. Всі інші гріхи знаходяться на поверхні, їх легше побачити і з ними легше боротися.
