Що не можна робити 5 лютого, щоб уникнути біди?


5 лютого православна церква вшановує пам’ять двох святих мучеників – Климента та Агафангела, які жили у III столітті в Римській імперії, в період жорстоких гонінь на християн. Їхнє життя та подвиг стали прикладом стійкості у вірі, відданості Богові та готовності прийняти страждання заради Христа.

Історія Климента та Агафангела

Климент і Агафангел жили в епоху, коли язичництво було основною релігією Римської імперії, а християнство переслідувалося. Незважаючи на це, вони сміливо проповідували вчення Христа, навертаючи у віру багатьох людей. Климент, будучи священником, а згодом єпископом, активно займався місіонерською діяльністю. Його учень Агафангел був дияконом і вірним соратником, який розділяв усі труднощі служіння.

Вони не лише проповідували, а й здійснювали дива: зцілювали хворих, виганяли бісів і зміцнювали віру в серцях людей. Їхня діяльність викликала невдоволення язичницької влади, яка вбачала у християнстві загрозу своїм традиціям та устоям.

Коли правитель області, де жили Климент і Агафангел, дізнався про їхню діяльність, він наказав схопити їх. Християн піддали жорстоким катуванням, намагаючись змусити зректися віри. Однак ні погрози, ні муки не змогли зламати їхній дух. Вони залишалися вірними Христу до кінця.

Зрештою, після тривалих страждань, святі були страчені. Вони прийняли смерть з молитвою на устах, ставши прикладом мужності та відданості Богові.

Традиції та прикмети на Агафіїв день

5 лютого в народі відзначали день Агафія-напівхлібника.

Ця назва виникла не випадково. У цей час селяни перевіряли свої запаси зерна, щоб переконатися, що їх вистачить до нового врожаю. Вважалося, що до цього моменту в коморах має залишатися не менше половини початкових запасів. Якщо зерна було достатньо, це віщувало спокій та впевненість у майбутньому.

У народі казали: «На Агафія до весни залишилася половина зими!» Це означало, що зима перетнула свій екватор, і попереду вже виднілася весна. День Агафія-напівхлібника був часом домашніх турбот, перевірки запасів і підготовки до майбутнього врожаю, а також нагадував про те, що зима поступово відступає.

Що можна робити 5 лютого

Перевіряти запаси зерна та солі
Селяни оглядали комори, перевіряли жито (зерно), відбираючи здорове та відсіюючи зіпсоване. Також переглядали запаси борошна, солі та інших продуктів. Якщо чогось бракувало, планували, як поповнити запаси.

Оглядати поля
Ходили на поля, щоб оцінити кількість снігу. Вважалося, що багато снігу – до гарного врожаю. Казали: «Сніг глибокий – хліб добрий», адже сніговий покрив захищав озимі культури від морозів.

Займатися домашніми справами
Жінки прибирали в оселі: підмітали кути, мили підлогу, змахували павутиння з ікон.

Пекти курник (пиріг із пташиним м’ясом)
Курник вважався символом щастя та благополуччя. Кожен член родини мав з’їсти шматочок пирога, а залишки віддавали худобі.

Годувати мандрівників і нужденних
У цей день було заведено запрошувати в дім мандрівників, паломників і бідняків, щоб нагодувати їх досхочу. Вважалося, що нагодувати голодного – до удачі, адже в цей день по землі могли ходити святі та ангели.

Роздавати гроші нужденним
Якщо хтось знаходив гроші, їх не залишали собі, а віддавали бідним або тим, хто цього потребував.

Допомагати тим, хто просить
Якщо хтось звертався за допомогою, відмовляти не можна було. Вважалося, що тому, хто відмовив у цей день, протягом року доведеться пережити сім бід.

Вишивати рушники
Незаміжні дівчата намагалися за один день вишити рушник із квітковим орнаментом. Якщо це вдавалося, вважалося, що невдовзі вони вийдуть заміж. Вишитий рушник одразу використовували – ним умивалися щоранку, щоб прикмета справдилася.

Що не можна робити 5 лютого

Відмовляти в допомозі
Відмова в допомозі цього дня вважалася великим гріхом і могла призвести до нещасть.

Залишати голодних без їжі
Не можна було ігнорувати прохання про їжу, особливо від мандрівників і нужденних.

Брати знайдені гроші собі
Знайдені гроші не можна було залишати – їх слід було віддати тим, хто потребує допомоги.

Зневажати прибиранням дому
Оселю потрібно було впорядкувати, особливо приділяючи увагу іконам.

Ці традиції та заборони дійшли до нас із глибини віків, нагадуючи про важливість добрих справ, милосердя та допомоги ближнім.


ІНШІ СТАТТІ

error: Content is protected !!