Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих баранів, воздайте Господу славу й честь. Воздайте Господу славу імені Його, поклоніться Господу у святому дворі Його. (Пс. 28:1–2).
У синодальному перекладі цей псалом починається зі слів: «Воздайте Господу славу й честь». На жаль, невідповідність церковнослов’янського тексту синодальному перекладу зустрічається неодноразово в книгах Старого Завіту.
Це пояснюється тим, що церковнослов’янський текст перекладено з грецької Септуагінти, тоді як синодальний переклад базується переважно на єврейському масоретському тексті. Але зараз не будемо вдаватися в подробиці.
Отже, двадцять восьмий псалом має назву «Псалом Давида», тобто він належить Давиду.
Далі написано: «На вихід зі скинії». Це висловлювання викликало різні тлумачення серед екзегетів, але немає єдиної думки, що саме воно означає і за яких обставин Давид написав цей псалом.
Відомо майже напевно, що цей псалом займав важливе місце в богослужінні юдеїв. Найімовірніше, він використовувався під час завершення свята Кучок — одного з трьох найважливіших свят Старого Завіту. Нині євреї використовують цей псалом на свято П’ятдесятниці.
На використання псалма у богослужінні вказують і перші рядки: «Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих баранів». Молодий баран — це агнець, ягня, важлива жертва Старого Завіту, яка стала прообразом Агнця Нового Завіту, тобто Христа.
Хто такі сини Божі?
Святі отці по-різному тлумачили це поняття. Інколи вони вважали, що синами Божими є священники, які приносили жертви в храмі; інколи — царі та правителі, яким було довірено керування народом. Афанасій Великий ототожнював синів Божих з апостолами, які привели до Господа багато народів. Інші екзегети вважали, що це кожна людина, яка увірувала в Христа і через це стала сином Божим.
Таким чином, двадцять восьмий псалом — це урочиста богослужбова пісня. Під «синами Божими» ми будемо розуміти останній варіант, тобто цей псалом звернений до всіх нас.
Це допомагає зрозуміти головну думку псалма, яка виражається в наступному вірші: «Воздайте Господу славу імені Його, поклоніться Господу у святому дворі Його».
Подальші рядки пояснюють причину, чому пророк закликає синів Божих прославляти Господа. Він відповідає на запитання: чому ми маємо славити Бога?
Причина прославлення
Причина досить проста: Господь — це Вседержитель. Він творить дивні діла, які виявляють Його славу й велич як у видимому світі, так і в невидимому. Дії Божі здійснюються через Його глас, тобто через Його слово. Саме тому у цьому короткому псалмі словосполучення «Глас Господній» вживається сім разів.
- «Глас Господній над водами». Господь є Владикою над водною стихією. Через це псалом використовується у свято Богоявлення під час великого освячення води, коли освячується природа вод.
Ви бачили колись океан у його величі? Не ті спокійні береги, а той, де хвилі здіймаються вище багатоповерхових будівель, здатні знищувати навіть найбільші кораблі. Водна стихія, яка залишається незвіданою й непідвладною людині, покірна лише своєму Творцю.
- «Глас Господній сокрушає кедри». У біблійному контексті ливанський кедр символізує могутність. Ливан, на відміну від пустельної Палестини, славився своїми кедровими лісами. Навіть ці могутні дерева можуть бути знищені за наказом Господа.
- «Глас Господній висікає полум’я вогню». Вогонь, який зігріває та живить нас, одночасно може спалити цілі міста. Ця стихія, як і інші, підкоряється лише голосу Господа.
- «Глас Господній потрясає пустелю». Земля, яка годує й дає нам життя, по гласу Божому може потрястися й принести руйнування.
Таким чином, Господь має владу над усіма стихіями: водою, повітрям, вогнем і землею. Саме тому пророк Давид закликає: «Воздайте Господу славу, поклоніться Господу у святому дворі Його».
Поклоніння за власною волею
Господь не вимагає страху чи поклоніння через страх. Він хоче, щоб людина добровільно, через розуміння й любов, визнавала Його Творцем і Владикою світу.
В наш час це сприймається важко. Багато людей, захоплених прогресом у науці чи філософії, вважають віру в Бога пережитком темного середньовіччя. Але ми повинні пам’ятати слова апостола Павла: «Страшно впасти в руки Бога живого».
Двадцять восьмий псалом нагадує нам про велич Господа, Який створив і тримає весь світ. Тому, дорогі брати й сестри, прославляйте Бога не лише в храмі, а й у будь-якому місці та кожної миті свого життя. Прославляйте не лише словами, а всім своїм життям, визнаючи Господа своїм Творцем і Вседержителем.
Текст Псалому 28:
1. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
2. Дайте Господу славу Імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
3. Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
4. Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
5. Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
6. Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
7. Голос Господній викрешує полум’я огняне,
8. голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
9. Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
10. Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
11. Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
(Псалми 28:1-11)
