Щороку 14 березня православна церква вшановує святу Євдокію, ім’я якої асоціюється з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі. У народному календарі цей день називали Явдохою. Свято має свої традиції та заборони. 2023 року народне свято випало на вівторок.
Історія свята Євдокії
Євдокія за походженням була самарянкою, проживала у фінікійському місті Геліополі. За легендою, вона була дуже красивою і заробляла на життя найдавнішою професією, задовольняючи чоловіків.
Але якось вона була звернена в християнство ченцем Германом. Відповідно до життя, прийняттю нею хрещення передувало явище Євдокії архангела Михайла, який вирвав її з лап сатани.
Ставши християнкою, Євдокія віддала весь свій стан Геліопольському єпископу Феодоту, а сама прийняла постриг у жіночому монастирі, розташованому поруч із обителью, в якій жив Герман. Після смерті ігуменя монастиря Євдокія, яка прославилася чеснотами та аскетизмом, була обрана її наступницею.
До місцевої влади дійшли чутки, що в монастирі приховано величезний скарб і місцевий правитель направив воїнів обшукати монастир. По життю Євдокії, воїни три дні не могли увійти в монастир, утримувані божественною силою, а потім на них напав величезний змій, який знищив майже весь загін. Житіє повідомляє, що Євдокія мала бачення, що їй судилося постраждати за Христа. Вона взяла Святі Дари та добровільно віддала себе в руки воїнів.
Євдокія привели до намісника Діогена, який був захоплений її красою. Євдокія сповідала себе християнкою та висловила готовність постраждати за Христа.
Після цього Євдокія продовжила жити у своєму монастирі і зазнала мученицької смерті (усічена мечем).
Традиції Явдохи
У народі цей день називають “Явдохи”: раніше він вважався не лише першим день весни, а й першим днем нового року, адже у наших предків рік розпочинався з 1 березня (14 березня за новим стилем). Аж до XV століття на Євдокії відзначали Новий рік.
Що треба робити на Явдоху?
З ранку віруючі згадують у своїх молитвах святу Євдокію, просять у неї зцілення хвороб, лихоманки, моляться також за безнадійних хворих.
Цього дня прилітали ластівки. До цих пернатих ставлення було особливо шанобливе: вважалося, що цей птах є символом домашнього вогнища, а також материнства та батьківства.
У день 14 березня прийнято було пригощати ластівок хлібними крихтами, цим надавати їм шану та визнання.
Оскільки цей день вважався днем початку польових робіт, то заведено було в народі і проводити особливий ритуал наближення весни. З цією метою господині з ранку поспішали до лісу та набирали суччя. Вважалося, що вогонь, розведений за допомогою саме цього сучча, здатний прискорити прихід весни.
Цього дня заносили в будинок талу воду, омивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили, як вмитися на Євдокію молоком, будеш на обличчя білим і гарним. А ще кропили водою стіни, щоб ті дихали. Давали цю воду курям, щоб добре неслися, коровам — щоб доїлися.
У центральних регіонах України жінки сіяли розсаду в горщиках, сподіваючись, що посіяна цього дня вона не постраждає від морозу. А ще святили в церкві зерна пшениці для того, щоб висадити їх першими.
Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, потрібних для майбутнього врожаю. У цей день прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище тричі, а потім знову лягає на інший бік і так спить до Благовіщення.
На Євдокії дівчата до сходу сонця вимовляли таку молитву: «Щоб на дорозі не стояли і мене, хрещену рабу Божу, добрим словом поминали». З цього дня і до самої Трійці співали пісні-веснянки, в яких звучить оптимізм та світлі ліричні мотиви.
Що не можна робити на Явдоху?
Батьки застерігали дітей: «Якщо хтось візьме до рук ластівку або її яйце, у того обличчя покриється ластовинням, а коли зруйнує гніздечко — з’явиться ряба віспа…».
Таким чином люди оберігали птахів від дитячих витівок. Діти, які хотіли, щоб їх обличчя не покривалося ластовинням, побачивши ластівку в цей день, вигукували: «Ластівко, ластівко, на тобі ластовиння, дай мені білянки!» — і швидко бігли вмиватися талою водою.
Великим гріхом для українців, які оберігали та шанували ластівок, було осквернення гнізд цих пернатих.
Прикмети на Євдокії
Вважалося, що теплий та сонячний день на Євдокію вказував на ранню та теплу весну, а також щедрий урожай зернових, грибів та овочів.
Також теплий день 14 березня вказував на спекотне літо та добрий сінокіс, що було важливою прикметою для селян.
Хороший урожай хліба обіцяв дощ на Євдокію, а також густий туман, що стелився над землею.
Наші пращури помітили, якщо у цей день погода буде непогожою, то й весна буде холодною.
Холодня Євдокія вважалася прикметою пізньої та холодної весни.
