Ікона Несподівана Радість – це чудотворна ікона, яка зображує Божу Матір. Вона особливо шанована в традиції Православної Церкви. Іконографія образу Божої Матері «Несподівана Радість» грунтується на розповіді про прощенного грішника.
Історію, пов’язану з набуттям і написанням образу Божої Матері «Несподівана радість», можна розділити на дві частини. Перша – це власне явлення Божої Матері і Богонемовля Христа якомусь чоловікові, який описав святитель Дмитро Ростовський в XVII столітті (1683 рік). А друга – це написання події чуда в іконографічному стилі.
Один чоловік терзався гріховною пристрастю (можливо, пристрастю блуду) і ніяк не міг перемогти її в собі. При цьому він був людиною чесною і, усвідомлюючи свою пристрасть, постійно вдавався до ікони Божої Матері «Одигітрія» – плакав, просив вибачення за свій спосіб життя, за свою неміч, а також читав молитву архангела Гавриїла: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою…».
Одного разу, коли цей чоловік в черговий раз збирався йти на вчинення гріховної справи, він став за звичаєм молитися перед іконою Богородиці. У своїй молитві він каявся за те, що не може втриматися від здійснення гріха, навіть розуміючи, що він буде робити. У той момент, коли він вже збирався йти, на нього раптово напала сум’яття і трепет – чоловік побачив, що зображення Божої Матері на іконі звернулося ликом в його сторону.
У свою чергу, у Богонемовля Христа, зображеного за традицією разом з Пречистою Своєю Матір’ю, відкрилися виразки на руках, ногах, а також в боці. З відкрилися ран, стала спливати кров.
Вражений виявленим йому баченням, чоловік впав на коліна і запитав у образу: «О, Пані, хто це зробив?» У відповідь він почув слова Божої Матері: «Ти та інші грішники знову розпинаєте гріхами своїми Мого Сина, як юдеї. Ви називаєте Мене милосердною. Навіщо ж ви ображаєте Мене своїми беззаконними справами?» У каятті, чоловік став благати Богородицю: «О Володарка, нехай мої гріхи не переможуть Твоєї невимовної благості. Ти єдина надія всім грішним. Умоли ж про мене Сина Твого і Бога нашого!»
По молитві чоловіки Матір Божа тричі зверталася до Свого Сина – Господа Ісуса Христа з проханням пробачити цю людину. Лише тільки на третій раз Богонемовля відповіло:
«Я виконую Твою прохання. Нехай здійсниться побажання Твоє. Заради Тебе відпускаються цій людині його гріхи. Нехай же він в знак прощення поцілує Мої виразки ».
Розкаявся і прощений Господом, чоловік піднявся з колін і, припавши до ікони, поцілував рани на тілі Богонемовля Христа. Після цього він відчув духовну радість і полегшення. А в подальшому повністю змінив своє життя і очистився від гнитючих його пристрастей. Саме це щире каяття, внутрішнє очищення і набута духовна радість і стали приводом для написання образу Божої Матері «Несподівана радість».
Подробиць написання тих чи інших образів Божої Матері «Несподівана радість» до нас не дійшло, однак деякі з них згодом стали шануватися як чудотворні, так як по молитвам перед цими образами відбувалися зцілення від різних недуг.
За типом іконографії представлений образ Божої Матері належить до типу «Одигітрія» (в перекладі з грецького – «Путеводительница»). Цей тип ікон передає ідею лідерства Божою Матір’ю людей до Христа. Саме молитва Пречистої Богородиці найбільш сильна перед Господом, і тому саме Вона і веде нас до Нього. До цього образу і звертається стоячий на колінах чоловік.
Характерною особливістю ікони, до якої звертається чоловік, є те, що і Божа Матір, і Богонемовля звернені безпосередньо до нього. З одного боку, це відрізняє її від класичного зображення Богородиці «Одигітрія», де Матір Божа схиляється над Немовлям Христом. З іншого боку, в цьому відображено саме чудо – звернення Богородиці і Сина Божого до молящої людині.
Таким чином, ікона представляє собою не тільки образ Божої Матері і Немовляти Христа, але являє собою цілу іконографічну композицію.
