У всі часи люди з особливою повагою ставилися до чудотворних образів православних ікон. Особливо ж схилялися перед ликом Богоматері – заступниці всього людства. Безліч історій і переказів пов’язано з ликом Богоматері. Так, коли йдеться про ікону Пресвятої Богородиці «Цареградська», виникає деяка плутанина, адже ікон з таким ім’ям було дві. І історія кожної з них по-своєму цікава.
Списки Царгородської ікони Богородиці
Походження обох ікон Божої матері Царгородської пов’язано з таким важливим для всіх віруючих християн місцем, як місто Константинополь, або інакше називали його Царгород, в той час є столицею Візантії. Саме це місто відкрило для нас християнство.
Ікона Богородиці «Цареградська»
Одна з ікон Царгородської Богородиці написана ще в XI столітті, автор її євангеліст Лука. На превеликий жаль, про цей образ збереглося досить мало відомостей, з огляду на давність років, неясно також, як було задумано Лукою наважитися написати лик Пресвятої Богородиці.
Однак відомий такий факт, що списки з цієї ікони зберігаються в багатьох храмах і монастирях.
Про лик Царгородської ікони Божої матері збереглося небагато історичних свідчень. Появу її пов’язують з приїздом двох ченців в Новгородську губернію, достовірно невідомо куди потім попрямували монахи, яка була їх мета, але прийшовши на службу в невеликий собор, ченці так справдилися благодаттю, що в знак подяки вирішили залишити в храмі маленьку, яка легко містилася на долоні іконку Божої Матері.
На замітку! З тієї причини, що родом послушники були з Константинополя, ікона стала іменуватися Цареградська.
Зображення святого лику
Що стосується зображень ікони, то таких списків досить багато. Всі вони і схожі, і в той же час не схожі один на одного. Це і зрозуміло, адже в кожної з них відбилася душа іконописця, яким, можливо, явилася Богоматір в такому світлі.
Звичайно, візантійська ікона, вибита на грифельній дошці, відрізняється від багатьох інших святих образів Богоматері Царгородської більш пізнього часу.
Ікона Божої Матері «Цареградська»
Відомо близько 15 списків з візантійської Царгородської ікони. Внаслідок того, що спочатку ікон було дві, мистецтвознавці вже тепер не мають можливості точно відновити, копії якої з ікон розійшлися по монастирях і церквах нашої країни. Крім того, деякі вчені припускають, що Царгородських ікон спочатку було не 2, а 3, тому як зображення на іконах можна досить умовно поділити на 3 групи.
Цікаво! Ікони мають зовні лише одну зриму відмінність – на деяких з них Матір Божа тримає немовля Ісуса на правій руці, на інших – на лівій. Придивившись, можна побачити і ще одна відмінність – в руках у немовляти то книга, то голуб, який символізує Духа Святого.
Історія і опис
Вважається, що ікона завжди сама вибирає собі місце перебування, і там, де знаходиться ця ікона – царює сам Бог. Так одного разу, покинувши Константинополь, незадовго до його загибелі, ікона знайшла свій будинок в Росії.
Історія Царгородської ікони сповнена таємниць, пропаж і виявлень її все в новому і новому місці.
Ікона Спасо-Єлізаровського монастиря, привезена туди колись батьком Єфросинія з Константинополя в XV столітті, під час одного з набігів шведів потонула в Чудському озері. Зараз в цьому монастирі представлена її копія, причому як і звідки вона з’явилася – достеменно не відомо. Під час революції 1917 року, коли монастир був розграбований, ікону вдалося врятувати завдяки старю Миколі, який служив у той час в невеликій обителі на березі Чудського озера.
Царгородський ікона Божої Матері
Другий образ, створений святим Лукою і привезена з Царгорода двома ченцями, відомий своєю чудодійною силою. Багато людей, завдяки йому зцілилися від тяжких хвороб і через страждання ці прийшли до Бога.
У чому допомагає?
Чудотворна Цареградська ікона, за словами святих отців, захищає в будь-яких бідах і нещастях. Вважається, що вона втілює такий тип ікони, як Одигітрія, тобто путеводітельніца. це означає, що копії з її зображень, що продаються в храмах, можна придбати і брати з собою в далеку дорогу, щоб завжди перебувати під захистом Матері Божої.
Важливо! Просять у цієї ікони духовної сили, позбавлення від немочі, допомоги в набутті віри.
