Образ Іверської Богородиці – одна з найбільших християнських святинь, здавна вважається чудотворною.
Перед Іверської іконою Пресвятої Богородиці моляться про позбавлення від різних напастей і про втіху в бідах, від пожежі, про примноження родючості землі, про позбавлення від скорботи і печалі, про зцілення недуг тілесних і душевних, при важких обставинах, про допомогу хліборобам.
Історія Іверської ікони почалася з IX століття, коли православні в Візантії піддавалися гонінням, а іконописні лики святих знищували. За легендою, до однієї бідної християнці увірвалися в будинок слуги імператора Феофіла, щоб знищити ікону, і один з воїнів проткнув образ Богоматері списом. Місце, де спис торкнувся ікони, негайно став кровоточити, що повалило осквернителя в глибокий шок. Зрозумівши, що врятувати ікону буде важко, жінка віддала її морським водам на волю Божу. І диво сталося – ікона не тільки не потонула, а в цілості (крім сліду від вістря списа) допливла до Іверської православної обителі, де і перебувала довгий час.
З тих пір чудодійний образ не раз виявляв мирянам дивовижні божественні знаки, тому віра в її особливу міць поширювалася в часі і підтверджувалася різними чудесами.
У молитві християни прославляють Матір Божу і просять дати своє повчання, заступитися перед Всевишнім за дітей на годину Страшного суду, зцілити важко хворих і допомогти смиренно витримати послані Богом випробування.
Молитва:
“О Пресвята Діво, Мати Господа, Царице Небес і землі! Зглянься на багатостраждальне зітхання душ наших, подивися з висоти святої Твоєї на нас, що з вірою і любов’ю поклоняємося пречистому образу Твоєму. Ось бо, в гріхи занурені і скорботами обтяжені, дивлячись на образ Твій, як на Тебе живу, що перебуваєш між нами, приносимо смиренні наші моління. Бо не маємо ні іншої помочі, ні іншого заступництва, ні втіхи, тільки Тебе, о Мати всіх скорботних і обтяжених!
Поможи нам, немічним, утамуй скорботу нашу, настав на шлях праведний нас заблудлих, вилікуй і спаси безнадійних, даруй нам останок часу життя нашого у мирі та тиші проводити, подай християнську кончину, і на Страшному суді Сина Твого явися нам милосердною Заступницею, щоб завжди оспівували, величали і славили Тебе як благу Заступницю християнського роду зі всіма, що догодили Богові. Амінь.”
