Нерідко люди цікавляться, наскільки безпечно цілувати ікону в храмі? Адже невідомо які люди до неї торкалися.
Чому цілують ікони?
Цілуючи в храмі образу, ми показуємо свою повагу Господу і його угодників, чиї лики зображені на іконах. Поцілунок здавна вважався проявом особливої довіри і поваги. Цілування ікон з ликами Господа і святих – вираз нашого благоговіння.
Довгий період безбожництва через який пройшла наша країна, залишив свої наслідки. Тому нерідко люди задаються питанням «чи можна цілувати ікону?» далекі від віри люди навіть намагаються науково обгрунтувати, чому цього робити не слід. Аргумент як правило один: торкаючись ікон губами, люди залишають на образах бактерії і мікроби. Отже, кожний наступний, прикладаючись до образу, ризикує заразитися всілякими представниками патогенної флори. Звичайно, смертельного в цьому нічого немає. Однак люди, які мають слабкий імунітет, можуть захворіти. Частенько в храмах, щоб знизити ймовірність подібної небезпеки, протирають ікони дезінфікуючими серветками. Але найкращою дезінфекцією є віра людини. Саме віра дає можливість людині знайти Господню благодать. Образи святих виділяють особливі потоки благодаті. Але даються вони кожній людині по її вірі. Якщо істинної віри в душі немає або вона слабка, людина дійсно може захворіти.
У Православ’ї існують різні традиції прикладання до ікони. Так, якщо святий зображений на іконі в повний зріст, то прикладатися слід до тієї частини образу, де зображені ноги або руки. Якщо на іконі виписаний поясний образ, то цілувати слід місця, де написана рука або одяг. До образу, де зображений лише лик, наприклад, до ікони Спасителя, прикладаються до місця, де написане волосся. Ікону Богоматері прийнято цілувати в плече, де виписана восьми кінцева зірка.
Цілувати ікону чи ні – вибір самої людини. Висловлюючи своє благоговіння і шанування, віруючий може просто доторкнутися до ікони чолом. Такий жест також допомагає освятити власні думки. Висловити свою повагу Святому, ви можете, цілуючи ікону, що знаходиться у вас вдома.
Звичайно, поширення різних мікробів через цілування ікон виключати не варто. Не можна виключити їх поширення і через причастя. Срібна чаша і ложка, хоч і мають деякі бактерицидними властивостями, навряд чи зможуть стати панацеєю від усіх вірусів. Однак це зовсім не означає, що слід відмовитися від цілування ікон і причастя. Якби ймовірність зараження була настільки висока, то здорових людей просто не залишилося б. Крім того істинно віруюча людина, перебуває під захистом Господа, а значить ніякі інфекції та мікроби їй не загрожують.
