Ієромонах Ієронім (Соломенцев) «Звичка звертається в природу, звичка є друга природа» – така приказка існує в народній розмові, взята вона з досвіду. Всі її вимовляють, але не всі знають її значення. Християнину корисно знати це і задавати собі питання: що таке є природа, і які її закони або властивості?
Природа має закони або властивості незмінні, непереможні. Наприклад, закон дихання нічим неможливо замінити або зберегти. Чи довго людина може жити без дихання? Також і закони харчування, і пиття, і сну нічим неможливо замінити. Чи довго людина може без їжі і пиття прожити, також і без сну? Знаючи це, можна вірно пізнати й значення звички, чому вона звертається в природу.
Наприклад, якщо хтось звикає до пияцтва, то воно звертається того в природу нездоланну, так само як не можна бути без їжі, і пиття, і без сну, так і звиклому до пияцтва здається неможливим жити без пияцтва. Те ж буває і з іншими звичками – наприклад, якщо хтось звикне до якоїсь пристрасті: до блуду, обжерливості, гордості, марнославству або гніву, лихомовства, лінощів, крадіжок.
Будь-яка погана звичка мучить людину, і тому святі отці радять перш смерті намагатися залишити злу звичку, бо будь-яка зла звичка за труною підлягає томлінню пекельному. А краще цього намагатися не звикати до пороків, які спотворюють нашу природу і видаляють нас від нашого високого призначення – вічного блаженства.
