Серед численних свят, поважне лише представницями прекрасної статі, день святої великомучениці Катерини, напевно є знаменним. Доводиться він на 7 грудня і вважається символ жіночої ніжності і дівочого цнотливості.
Св. Великомучениці Катерині з Олександрії на момент смерті було 17 років від роду. Була дуже красивою, освіченою і багатою. Вірніше багатим був її батько, який забезпечив дочку хорошим приданим, так що на руку Катерини претендували кращі наречені міста.
Але в 304 році Катерина прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, юна Катерина була замучена за віру Христову. Кілька років по тому християни в Єгипті знайшли останки мучениці. Вони поховали їх в монастирі на священній горі Синай.
Ставлення до Катерини в Україні завжди було особливим. Власне, як і до всіх великомучениць. Але не випадково свято Катерини вважали пророчим днем для майбутнього дівчат. Жінки просили її про згоду в родині, дівчата – про щасливий шлюб, а дівчатка – про красу і здоров’я.
Напередодні цього свята хлопці постили, щоб Бог хорошу дружину послав їм. У сам же день свята дівчата ворожать і закликають долю. Вранці, до схід сонця, дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. У будинку цю гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланії – 14 січня. Якщо до Мелані вишня розів’ється і зацвіте – добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту – погана ознака.
Увечері дівчата сходяться в один будинок і варять спільну вечерю – як правило, борщ і кашу. Опівночі дівчата беруть горня з вечерею, обгортають його новим рушником і йдуть закликати долю. Йдуть до воріт. Кожна з дівчат вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках чашку з кашею і борщем, і тричі гукає:
– Доля, доля, йди до мене вечеряти!
Якщо в цей час заспіває півень, доля відповіла, а якщо немає: “Доля оглухла, не чує мого голосу, – журиться дівчина і проклинає долю. – Щоб ти зозулі не чула, заблукали моя!”
У Франції це свято отримало веселий напрямок. Там свята Катерина вважається покровителькою старих дів. 7 грудня вранці все холості парижанки старше 25 років одягають прикрашені жовтими й зеленими стрічками капелюшки. Веселих дівчат називають катерінеттамі.
Цілий день вони гуляють по вулицях, співають, веселяться. Тим часом в одній з церков відправляється служба Божа, і архієпископ паризький благословляє старих дівчат. Днем веселі процесії несуть квіти до статуї св. Катерини, а ввечері дівчатам дозволено багато чого. За старою традицією чоловіки можуть цілувати на вулиці дівчат у жовто-зелених капелюшках. Але також і катерінетти охоче цілують хлопців.
