Притча про «Нового милосердного ближнього» (читати кожному)


Стало в моді мати людей із приставкою «нові». Роздумуючи над притчею про милосердного самарянина, задумався над власним життям і над світом, у якому живу. І що? Побачив багато подібних ситуацій, де був «Новий милосердний ближній».
Одного дня жінка пригнічена життям прийшла до церкви, щоб відвести свою душу і найти підтримку. Постоявши в черзі до сповіді довший час, була заскочена тим, що саме перед її очима священик встав і пішов починати Богослуження. Розгублена звернулась до симпатичної жіночки, що так старанно прислуговувала у церкві: «вибачте, мені потрібна підтримка … ».
Але побожна жінка показала знак, що не можна говорити, бо почалась Служба Божа, а ще інша, що тримала вервичку в руках, скоса глянула, мовляв: “це ж дім молитви, а не кабінет психопідтримки”.
Слухаючи побожні молитви, згорена жінка вийшла із храму. Сіла на сходах і зауважила маленьке циганча, котре просило милостиню.
Дівчинка, щось бубоніла і гралась, перекидаючи те, що мала у руках. Потім зупинила свою гру, бо запримітила жінку. Вмить підскочила і підбігла, простягаючи ручку.
У жінки піднявся настрій, бо побачила щось неймовірне. Простий цукерок лежав на брудненьких рученятах попрошайки.
А ще одна історія.
Школярик вертався додому. Цей день був дуже важким. Багато нового матеріалу, непорозуміння із друзями та ще й до того всього потрібно було грати у футбол за свій клас. Прибирання у закріпленому класі було добиваючим на цей день.
Відкрились двері і змучений школярик зайшов до рідної оселі. Вдома були батьки, але ніхто не зауважив його приходу. Батько дивився футбол по телевізору. Син підійшов до татуся та крик його в сторону телевізора із вказівкою, що має робити футболіст і куди має йти суддя, дали зрозуміти, що краще не зачіпати його.


Читати далі...


You may also like